Повернутись до журналу

Фітотерапія в народній медицині покутян (у працях іноземних дослідників другої половини XIX - початку XX ст.)

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Триняк Лілія
Стор.:
114-121
УДК:
615.89(477.86)“18/19”
Бібліографічний опис:
Триняк, Л. (2018) Фітотерапія в народній медицині покутян (у працях іноземних дослідників другої половини XIX – початку XX ст.). Матеріали до української етнології, 17 (20), 114–121.

Автор

Триняк Лілія

кандидат історичних наук, завідувачка науково-дослідного відділу Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського.

 

Фітотерапія в народній медицині покутян (у працях іноземних дослідників другої половини XIX – початку XX ст.)

 

Анотація

Фітотерапія є невіддільною частиною народної медицини Покуття. На основі етнографічних розвідок польських дослідників О. Кольберга, К. Мрочка, Ю. Шнайдера, Л. Вайгеля та російського ученого С. Петровича з’ясовано, що найчастіше у лікуванні покутяни використовували лікарські рослини, городні й зернові культури, різні частини дерев та кущів. Мова йде про близько 200 видів трав, які були частиною флори Покуття. Серед форм виготовлення ліків рослинного походження вирізнялися відвари, настоянки на горілці (рідше на меду, пиві, оцті), купелі з додаванням відвару рослин, знеболювальні пластирі, підкурювання. За їх допомогою лікували широкий спектр захворювань: простудно-інфекційні, органів травлення, хвороби кістково-м’язової системи. Також фітотерапевтичні засоби застосовували в народній хірургії, у практиці дитячого лікування та від різних жіночих недуг. Водночас з’ясовано, що на Покутті рослини використовували як профілактичний засіб та у вигляді оберегів.

 

Ключові слова

Покуття, фітотерапія, народна медицина, лікарські трави.

 

Джерела та література

  1. Болтарович З. Народна медицина українців / АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського, Львівське відділення. Київ : Наукова думка, 1990. 229 с.
  2. Білавич І. В. Становлення і розвиток громадської системи охорони здоров’я в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. URL : https://www.sworld.com.ua/simpoz4/65.pdf. (дата звернення 27.12.2020).
  3. Бромлей Ю. В. Этнография восточных славян. Очерки традиционной культуры. Москва : Наука, 1987. 557 с.
  4. Вайгель Л. Нарис про місто Коломию / передмова М. Савчука, М. Васильчука ; пер. з польської М. Васильчука, М. Кочержук. Коломия : Вік, 2008. 120 с.
  5. Ганус Дз. М. Україна, держава: медицина. Енциклопедія історії України : Україна – Українці. Кн. 1 / редкол. : В. А. Смолій ; НАН України, Інститут історії України. Київ : Наукова думка, 2018. URL : http://www.history.org.ua/?termin=1. 5. 1 (дата звернення 24.11.2020).
  6. Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження : монографія. Київ : Наукова думка, 1987. 470 с.
  7. Голубович І. Народна пожива в Снятинському повіті (Покутє). Записав у Карлові. Мате- ріали до української етнології / видає Етнографічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Львів, 1918. Т. 18. С. 48–70.
  8. Горошко-Погорецька Л. Допологова обрядовість жителів Покуття: прикмети, настанови, перестороги. Народознавчі зошити. 2017. № 1. С. 123–128.
  9. Історія міст і сіл української УРСР: в 26 т. Івано-Франківська область. Київ, 1971. с. 639.
  10. Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. Київ : На- укова думка, 2004. 800 с.
  11. Мрочко К. Фр. Снятинщина. Причинки до крайової етнографії. (Бібліотека видавництва «Снятин». – Ч. 3. – Частина перша). Детройт, 1977. 130 с.
  12. Стефаниківський край Черемошу і Пруту… Снятинщина. Історико-етнографічний нарис / кер. авт. кол, голов. ред. А. Королько. Снятин ; Івано-Франківськ ; Львів : Манускрипт- Львів, 2014. 732 с. : іл.
  13. Шнайдер Ю. Печеніжинські люди. Етнографічний нарис / упоряд., автор передмови й приміток М. Савчук ; переклад І. Гулай-Назарової. Івано-Франківськ : Фоліант, 2017. 108 с. (Серія «Бібліотека Коломийщини»).
  14. Gajewski W. Stosunki geobotaniczne stepu «Masiok» i przyległych mu «hołd» okolicznych [The geobotanical relations of the steppe «Masiok» and its environment]. Acta Societatis Botanicorum Poloniae. 1932. Vol. 9. no Suppl. URL : https://pbsociety.org.pl/journals/index.php/asbp/article/ view/asbp.1932.030 (дата звернення 28.12.2020).
  15. Kolberg О. Pokucie: Obraz etnograficzny. Cz. 1. Reedycja fotooffsetowa, pierwodruk. Krakуw, 1882. Dzieła wszystkie. Wrocław ; Poznań : Polskie Wydawnictwo Muzyczne ; Ludowa Spуłdzielnia Wydawnicza, 1962. Т. 29. 358 s.
  16. Kolberg O. Pokucie: Obraz etnograficzny. Cz. 3. Reedycja fotooffsetowa, pierwodruk. Krakуw, 1888. Dzieła wszystkie. Wrocław-Poznań : Polskie Wydawnictwo Muzyczne ; Ludowa Spуłdzielnia Wydawnicza, 1963. Т. 31. 241 s.
  17. Piotrowicz S. Znachorka i wrуżka Jewdokia Bojczuk. Materiały folklorystyczne ze wsi Bortnik na Pokuciu. Lud. Organ Towarzystwa Ludoznawczego we Lwowie. Lwуw, 1907. Rocznik XIII. Ze- szyt II. S. 118–129 ; Zeszyt III. S. 216–232.
  18. Schnaider J. Lud Peczeniżyński: szkic etnograficzny. Część I. Lud. Organ Towarzystwa Ludoznawczego we Lwowie. Lwуw, 1906. Rocznik XII. Zeszyt IV. S. 277–308.
  19. Schnaider J. Lud Peczeniżyński : szkic etnograficzny. Część I. Lud. Organ Towarzystwa Ludoznawczego we Lwowie. Lwуw, 1907. Rocznik XIII. Zeszyt I. S. 21–33 ; Zeszyt II. S. 98–117 ; Zeszyt III. S. 202–215.
  20. Wajgiel L. Rys miasta Kołomyi. Kołomyja : Drukiem H. Zadembskiego i spуlki, 1877. 114 p.
© ІМФЕ