До джерел української еміграції

Автор

Рендюк Теофіл

доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.

До джерел української еміграції

Анотація

Українська еміграція має давню історію та глобальні географічні масштаби. З історичного ракурсу українська масова еміграція посідає п’яте місце у світі. Першими українці емігрували до Європи та у межах сучасної Росії. Початок масового виїзду з України припав на першу чверть XVIII ст., а вже в середині цього століття з’явилися перші українські хліборобські колонії в тодішній Австрійській імперії. У межах Царської Росії в ХІХ ст. українці сягли території Казахстану, країн Середньої Азії та Кавказу. Велика кількість українських селян перебралися на Надволжя, Урал та в Сибір. Паралельно із цим перші українські колонії постали у багатьох європейських столицях, звідки частина етнічних українців виїхала в Північну, Південну Америку та Австралію.

У 1880 році, тобто до початку масової трудової еміграції наприкінці ХІХ ст., закордонних українців налічували понад 1,2 млн. осіб, що складало 4,6 % від їх загальної кількості у тодішньому світі. Перші українські колоністи заклали основу масштабної чотирихвильової еміграції кінця ХІХ – початку ХХІ ст.

Ключові слова

перші поодинокі та групові українські емігранти, мазепинська воєнно-політична еміграція, кубанські та задунайські козаки, українські громади в межах царської Росії, зарубіжні поселення та колонії етнічних українців, Західна Європа, Північна і Південна Америка, Австралія.

Джерела та література

1. Борщак І. Європа і Україна в минулому. Народній Ілюстрований Калєндар Товариства «Просвіта» на звичайний рік 1925. Львів, 1924.
2. Воссоединение Украины с Россией. Документы и материали в трьох томах. Москва, 1953. Т. 1. 1620–1647 гг.
3. Григорчук В. Хвилі української еміграції/міграції та українці Румунії. Зошити Міжнародної конференції «Українці Румунії – історія, сучасність та перспекти‑ ви». Бухарест, 2018. Т. І.
4. Еміграція з України. URL : https://uk.wikipedia. org/wiki/Еміграція_з_України.
5. Руська історична бібліотека. Т. XVII. Історичні монографії Миколи Костомарова. Львів, 1895. Т. Х. Мазепа. Ч. І.
6. Історія української діаспори. Умань, 2011. URL : https://library.udpu.edu.ua/library_files/6627_01.pdf.
7. Конотопська битва. URL : https://uk.wikipedia. org/wiki/Конотопська_битва.
8. Котляр М. Ф. Русь язичницька: Біля витоків східнослов’янської цивілізації. Київ, 1995.
9. Кушнір В. Г. Українці за Дунаєм. Одеса, 2002.
10. Мазепинська еміграція. URL : https:// uk.wikipedia.org/wiki/Мазепинська_еміграція.
11. Малиновий клин. URL : http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Malinovy_klyn.
12. Материалы для изучения сельских поселений России. Доклады и сообщения третьей научно-практической конференции «Центральночерноземная деревня: история и современность». Воронеж, декабрь 1994 г. Москва, 1994.
13. Матях В. М. Гетьман в еміграції Пилип Орлик: історико-історіографічний портрет політика. Український історичний журнал. 2011. № 4.
14. Рендюк Т. Г. Гетьман Іван Мазепа – відомий і невідомий (українською, англійською, французькою, польською та румунською мовами). Київ, 2010.
15. Рендюк Т. Г. Історична імміграція з України як чинник підтримки та посилення українського етносу Румунії. Зошити Міжнародної конференції «Українці Румунії – історія, сучасність та перспективи». Бухарест, 2019. Т. ІІ.
16. Рендюк Т. Г. Українці Румунії: національно-культурне життя та взаємовідносини з владою. Київ, 2010.
17. Рендюк Т. Г. Українці в Румунії та румуни в Україні: проблеми минулого та сучасне становище. Київ, 2011.
18. Рибалко О. Л. Дмитро Миколайович Вергун. Енциклопедія сучасної України. Київ, 2005. Т. 4. «В» — «Вог».
19. Ріцько В. Українці в Добруджі. Бухарест, 2014.
20. Сергійчук В. Етнічні межі і державний кордон України. Київ, 2008; Малиновий край. URL : http://resource.history.org.ua/item/0009662.
21. Сергійчук В. Іменем Війська Запорозького. Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI – середини XVIІ століття. Київ, 1991.
22. Старочеркасская станица. URL : https:// ru.wikipedia.org/wiki/.
23. Стрижак О. Етнонімія Птолемеєвої Сарматії. У пошуках Русі. Київ, 1991.
24. Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку XVIII ст. Київ, 1994.
25. Субтельний О. Україна: історія. Київ, 1991.
26. Українці. Східна діаспора: атлас / [текст І. Винниченко ; передм. В. Наулко ; відп. ред. Р. Сосса]. Київ, 1993.
27. Українці Австралії. Енциклопедичний довідник. Сідней, 2001.
28. Христенко О. В. Першопочатки історії української канадської діаспори очима ка- надців. URL : http://ir.nmu.org.ua/bitstream/handle/123456789/630/Khristenko.pdf?sequence=1.
29. Чернієнко Д. Українці Казахстану: історія формування та етнокультурні особливості національної меншини. Народна творчість та етнологія. 1919. № 6 (382), листопад-грудень.
30. Ясь О. В. Еміграція українців. URL : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=17837.
31. Rendiuк Т. Gh. Hatmanul Ucrainei Pylyp Оrlyк: căile moldo-române (în limbile română şi ucraineană). Galaţi : Sinteze, 2016.