Повернутись до журналу

Стародавній Київ у творчій долі Максима Рильського

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Соболь Валентина
Стор.:
13–17
УДК:
821.161.2:94(477)“085/134”
Бібліографічний опис:
Соболь, В. (2020) Стародавній Київ у творчій долі Максима Рильського. Матеріали до української етнології, 19 (22), 13–17.

Автор

Соболь Валентина

докторка філологічних наук, професорка Варшавського університету (Варшава, Республіка Польща). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0484-6874

 

Стародавній Київ у творчій долі Максима Рильського

 

Анотація

У статті проаналізовано унікальну розвідку «Київ в історії України», яку Максим Рильський написав 1943 р. на честь визволення столиці України від фашистських загарбників. Авторка обґрунтувала думку, що Рильський удався до нового режиму історичності. Його пізніше сформулював вихованець французької школи «Анналів» П’єр Нора, він назвав двома боками однієї медалі проекти «місця пам’яті» та «его-історія». Особливу вагу авторка статті приділила першій частині праці Рильського, накреслила культурні та літературні «місця пам’яті» стародавнього Києва від найперших літописів до схилку бароко – Софія Київська, Золоті ворота, Андріївська церква, Києво-Могилянська академія, Києво-Печерська лавра, старокиївська друкарня. Рильський тільки пунктиром накреслив «его-історії» середньовіччя і бароко: Ярослав Мудрий, Іларіон Київський, Гальшка Гулевичівна, Петро Конашевич-Сагайдачний, Петро Могила, Григорович-Барський та ін. У другій частині праці Рильського наближено роль Києва в культурі ХІХ і ХХ ст. До її аналізу В. Соболь застосувала поняття «семіофорів», яке запровадив Кшиштоф Поміан.

 

Ключові слова

Стародавній Київ, Свята Софія, середньовіччя, бароко, «місця пам’яті» та «его-історія», семіофори.

 

Джерела та література

  1. Григорович-Барський В. Мандри по святих місцях Сходу з 1723 по 1747 рік / переклав з давньоукраїнської, післямова та примітки П. Білоус ; за ред. М. Москаленка. Київ : Основи, 2000. 768 с.
  2. Камінська Ю. Той, хто випереджав час. Наше слово. 22.03.2020. № 12.
  3. Нора П. Теперішнє, нація, пам’ять. Київ : Кліо, 2014. С. 92.
  4. Рильський М. Київ в історії України. Максим Рильський. Твори в 20 томах. Т. 17. Публіцистика 1935–1952. Київ, 1987. С. 116–134, 459–465.
  5. Соболь В. Про українське місто і український зміст. Донецький вісник Наукового Товариства ім. Шевченка. Донецьк : Східний Видавничий Дім, 2009. Т. 27. С. 305–314.
  6. Lynch K. The Image of the City. Cambridge: The Technology Press& Harvard University Press,1966.
  7. Nieszczerzewska Małgorzata. Narracje miejskiej wyobraźni. Poznań: Boguski Wydawnictwo Naukowe, 2009.
  8. Pomian Krzysztof. Historia kultury, historia semioforów. Antropologia pamięci. Zagadnieia i wybór tekstów / оpracowali Roman Chymkowski, Paweł Dobrosielski, Paweł Majewski, Marcin Napiórkowski, Paweł Rodak, Roch Sulima. Wstęp i redakcja Paweł Majewski, Marcin Napiórkowski. Warszawa : Wydawnictwо Uniwersytetu Waszawskiego, 2018. S. 108–113.
© ІМФЕ