Автор
Прилепа Олеся
кандидатка мистецтвознавства, молодша наукова співробітниця відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8438-1589
Християнські складники поезії Максима Рильського
Анотація
Поетичний доробок М. Рильського розглянуто під кутом зору втілення в ньому основ християнського віровчення, насамперед христологічних, маріологічних, антропологічних аспектів. В умовах ідеології атеїзму духовним основам життя і, звичайно, творчості, ґрунтованих на християнському світогляді, не було місця. Переживання і перебування у внутрішньому конфлікті з офіційною доктриною спонукали М. Рильського на пошуки нових поетичних засобів самовираження. У статті розкрито деякі творчі форми втілення християнського світобачення М. Рильського, проявлені в його поетичному доробку.
Духовний світ поезії М. Рильського сповнений біблійною, насамперед євангельською, образністю, яка міститься як у відкритих, загальноприйнятих надбаннях духовної культури, так і в прихованих від загалу, завуальованих формах. Однією з магістральних у творах М. Рильського є тема воскресіння. Хоча Воскресіння Христове не знаходить безпосереднього, прямого висвітлення в поета, образ воскресіння (як відродження, оновлення, початок якісно нового життя) періодично проявляється в його творах. У тексті поезій майже щоразу міститься «підказка» – лексема «воскрес» у різних морфологічних формах.
Образи-атрибути євангельських подій М. Рильський вносив у контекст власних творів (образ «Сонця світу» як одного з імен-символів Спасителя в «Пісні про Донбас»; образ стражденної Вірменії, оповитої терновим вінцем, викликає асоціації зі стражданнями Спасителя на хресті у вірші «Вірменія»).
Маріологічна тематика хвилювала душу М. Рильського постійно. За радянської дійсності в його поезії Пресвята Богородиця Марія постала в сокровенних образах-символах: Купина Неопалима (однойменна поема М. Рильського), образ матері з дитям на руках апелює до іконографії Одигітрії – Богоматері з Ісусом-дитям («Мати», «Сікстинська Мадонна»). У вірші «Мати» епітети «пренепорочна», «пресвята» є символами-атрибутами обожненої людської сутності, якою в умовах земного життя була тільки Богородиця Марія.
У низці відвертих, щирих у висловах поезій М. Рильський виявив внутрішній світ людини у правді її гріховного єства, дав рецепти християнської мудрості в боротьбі з гординею («Поете! Будь собі суддею», «Запахла осінь в’ялим тютюном»).
Художнє мовлення деяких поетичних творів М. Рильського містить лексичні форми, вкорінені в християнській культурі східних слов’ян та властиві православній церковнослов’янській гімнографії. Застосування деяких православних молитво-формул в українському перекладі й у формі прихованих цитат спостерігаємо в низці поетичних творів митця (наприклад, вірш-присвята «Україні»). В українському перекладі поет використовував і прямі цитати з православних молитов, зберігши при цьому лексичні форми церковнослов’янського першоджерела: у вірші «До пограбованого дому» застосував цитату «смертю смерть ти поборов» з Пасхального тропаря 5‑го гласу.
Серед поширених у православній гімнографії прийомів побудови вірша М. Рильського приваблювала анафора. Лексика анафор поета має церковнослов’янське коріння (лексеми-анафори «Благословен» у «Слові про рідну матір», «Слава» у вірші «На власний день народження» тощо).
Вищеозвучене вказує на те, що М. Рильський знав богослужбові традиції. Християнська образність в умовах радянської дійсності продовжувала існувати в нових змістових контекстах його поезії.
Ключові слова
поезія Максима Рильського, християнська образність, православна гімнографія, цитата, церковнослов’янізми.
Джерела та література
- Агеєва В. Мистецтво рівноваги: Максим Рильський на тлі епохи. Київ : Книга, 2012. 392 с.
- Агеєва В. Тексти з подвійним дном: Що можна прочитати між рядками в письменників сталінської доби. Український тиждень, Тиждень.ua. 30.06.2019. URL : https://tyzhden.ua/teksty-z-podvijnym-dnom/.
- Булгаков С., прот. Купина Неопалимая. Опыт догматического истолкования некоторых черт в православном почитании Богоматери. Париж, 1927. 288 с.
- Рильський М. Вірші та поеми / упоряд., передмова В. Неділько. Київ : Радянська школа, 1990. 350 с.
- Руда Т. Грані великого таланту: Максим Рильський – поет, перекладач, учений : монографія. Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2017. 144 с.
- Юдкін-Ріпун І. Неокласицизм Максима Рильського як феномен української культури. Студії мистецтвознавчі. 2015. Чис. 3. С. 80–87.