Повернутись до журналу

Максим Рильський і Олександр Білецький: особисті та творчі контакти

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Руда Тетяна
Стор.:
44–49
УДК:
929+81(092)
Бібліографічний опис:
Руда, Т. (2020) Максим Рильський і Олександр Білецький: особисті та творчі контакти. Матеріали до української етнології, 19 (22), 44–49.

Автор

Руда Тетяна

докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9055-9056

 

Максим Рильський і Олександр Білецький: особисті та творчі контакти

 

Анотація

Максима Рильського й Олександра Білецького пов’язували тривалі професійні й особисті взаємини, що сформувалися в повоєнний період, хоча знайомі вони були ще з 1930‑х років. Перебуваючи в Харкові, М. Рильський навідував родину Білецьких, у яких збиралися вчені, поети, митці. У М. Рильського й О. Білецького були спільні риси вдачі та вподобання (любов до музики, театру, всебічна обдарованість), спільні наукові інтереси, спрямовані, зокрема, на вивчення і популяризацію української літератури, введення української культури до світової. Обидва зробили значний внесок у розвиток українського театру: О. Білецький – один з організаторів Театру юного глядача у Харкові (1921), написав для нього три п’єси, був членом театральних художніх рад; М. Рильський багато років завідував літературною частиною Київського театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка, перекладав і редагував лібрето світової оперної класики. Вони започаткували або відновили деякі наукові напрями в літературознавстві, фольклористиці та етнології; ініціювали розгортання славістичних і порівняльних досліджень. О. Білецький заклав основи вивчення в Україні античних і зарубіжних літератур, а М. Рильський написав низку цінних праць із перекладознавства, фольклористики, поетики.

Вони завжди самовіддано працювали, навіть в умовах евакуації. Обидва підпали під репресії у 1930‑х, М. Рильський – ще і в 1947 році; потужний ідеологічний тиск певною мірою негативно позначився на їхній творчості. Керуючи академічними інститутами, виявилися прекрасними організаторами науки, створили наукові школи, сформулювали ідеї, розвинуті пізніше учнями й послідовниками (Г. Вервес, Л. Новиченко, Ю. Булаховська та ін.). Збереглася частина листування цих видатних особистостей, у якому вони обговорювали як наукові питання, так і побутові справи. Контакти М. Рильського й О. Білецького становлять інтерес для дослідників їхнього життя і творчості, а також для істориків науки, що допомагає відтворити духовну атмосферу того складного періоду.

 

Ключові слова

Максим Рильський, Олександр Білецький, літературознавство, фольклористика, славістика, театр.

 

Джерела та література

  1. Бажинов І. Російська література. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. 1926–2001. Сторінки історії. Київ : Наукова думка, 2003. С. 354–374.
  2. Білецький А. Що збереглося в пам’яті. Про Олександра Білецького :спогади, статті. Київ : Радянський письменник, 1984. С. 284–298.
  3. Білецький О. Творчість Максима Рильського. Білецький О. Зібрання праць: у 5 т. Київ : Наукова думка, 1966. Т. 3. С. 163–204.
  4. НовиченкоЛ. Поетичний світ Максима Рильського (1941–1964). Київ : Інтел, 1993. 271 с.
  5. Рильський М. Від давнини до сучасності. Про Олександра Білецького :спогади, статті. Київ : Радянський письменник, 1984. С. 81–85.
  6. Руда Т. Неопубліковані листи О. І. Білецького до М. Т. Рильського. Слов’янський світ. 2019. Вип. 18. С. 208–219.
© ІМФЕ