Повернутись до журналу

Максим Рильський–Леонід Булаховський–Йосип Багмут: українська лексикологія та проблеми наукового перекладу

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Микитенко Оксана
Стор.:
50–62
УДК:
929+81’373(092)+81’25(092)
Бібліографічний опис:
Микитенко, О. (2020) Максим Рильський–Леонід Булаховський–Йосип Багмут: українська лексикологія та проблеми наукового перекладу. Матеріали до української етнології, 19 (22), 50–62.

Автор

Микитенко Оксана

докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7613-8557

 

Максим Рильський–Леонід Булаховський–Йосип Багмут:
українська лексикологія та проблеми наукового перекладу

 

Анотація

Розвиток українського мовознавства в 50–60-х роках ХХ ст. пов’язаний зі становленням наукових і навчально-наукових центрів, лексикографічним опрацюванням і науковим дослідженням української мови, появою фундаментальних праць і багатотомних академічних видань. Багатогранна творча діяльність та широта наукових інтересів у різних галузях українознавчої славістичної проблематики була притаманна М. Рильському і Л. Булаховському. Вони – обидва – створили власні наукові школи, сприяли становленню української гуманітаристики. Працюючи разом з Л. Булаховським і М. Рильським, Й. Багмут був серед тих, хто відроджував перервану в 1920–1930‑ті роки традицію української славістичної школи і сприяв «розвиткові української наукової мови» (М. Рильський) передусім у галузі лексикології та лексикографії. Досягнення української лексикології пов’язані, зокрема, зі становленням соціально-політичної лексики, розвитком термінологічної системи й науковим перекладом. Ці завдання були в центрі уваги М. Рильського, Л. Булаховського, Й. Багмута. У низці праць М. Рильський висловив свої теоретичні погляди в галузі лексикографії, вказав на величезну роль словників у розвитку мови, підніс престиж словникової, лексикографічної справи перед науковою громадськістю зокрема і перед усім суспільством загалом. Не був простим і процес формування наукового й публіцистичного стилів сучасної української літературної мови, якому присвятив свою діяльність Й. Багмут. Дисертацію, виконану під науковим керівництвом Л. Булаховського, він присвятив аналізу і принципам перекладу українською мовою суспільно-політичної літератури. Робота, за визначенням М. Рильського, була справою «величезного значення» і надавала користь у редакційному перегляді словника («Російсько-український словник», 1948). Й. Багмут редагував «Російсько-український словник» (1956), а також академічний «Російсько-український словник» у 3‑х томах (1968). Теоретичні спостереження узагальнено в монографії «Проблеми перекладу суспільно-політичної літератури українською мовою» Й. Багмута (1968). Висновки дослідження ґрунтовані на величезному фактичному матеріалі й численних прикладах. Перекладав українською мовою художню літературу, був членом Спілки письменників України. Як науковець і перекладач Й. Багмут наголошував на суспільному значенні нормативної лінгвістики і вимагав максимальної точності в науковому перекладі, особливо при передачі іншомовних ідіоматичних висловів і фразеологічних одиниць. Звернення до наукового досвіду Й. Багмута та інших визначних українських мовознавців набуває особливого значення в умовах виходу української мови з‑під культурно-мовної залежності, що вимагає глибокого вивчення у всій повноті її функціонального й історичного виміру.

 

Ключові слова

Максим Рильський, Леонід Булаховський, Йосип Багмут, українська лексикологія, славістика, переклад, суспільно-політична література.

 

Джерела та література

  1. Багмут Й. А. Проблеми перекладу суспільно-політичної літератури українською мовою. Київ : Наукова думка, 1968.
  2. Багмут Й. А., Русанівський В. М. Рідне слово: Розвиток мови й мовознавства в УРСР. Київ : Наукова думка, 1969.
  3. Багмут И. А. Принципы перевода на украинский язык сочинений В. И. Ленина и сочинений И. В. Сталина : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. Филол. наук. Киев : Институт языкознания им. А. А. Потебни АН УССР, 1953.
  4. Багмут Й. А. (Некролог). Мовознавство. 1968. № 5. С. 96.
  5. Білодід І. Невгамовне серце / упор. Г. Донець, М. Нагнибіда, Незабутній Максим Рильський. Спогади. Київ : Дніпро, 1968. С. 172–183.
  6. Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиографический словарь. 2 (А–К). Минск : Изд‑во БГУ, 1977.
  7. Булаховський Л. А. Українська мова серед інших слов’янських. Українська література. 1942. № 5–6. С. 241–256.
  8. Булаховський Л. А. Нариси з мовознавства. Українська мова в школі. 1952. № 4. С. 15–22.
  9. Булаховский Л. А. Некоторые соображения о перспективах развития советской лингвистической науки. Вопросы языкознания. 1959. № 4. С. 106–108.
  10. Воробйова С.А., Молодід Т. К. Російсько-український словник соціально-економічної лексики. Київ : Наукова думка, 1966.
  11. Дейч О. Дорогою дружби / упоряд. Г. Донець, М. Нагнибіда. Незабутній Максим Рильський. Спогади. Київ : Дніпро, 1968. С. 40–82.
  12. Железняк М. Г. Багмут Йосип Адріанович / ред.: І. М. Дзюба, І. Ф. Курас та ін. Енциклопедія Сучасної України. Київ, 2003. Т. 2. С. 61.
  13. Золотова Г. А. О характере нормы в синтаксисе. Синтаксис и норма/ ред. Г. А. Золотова. Москва : Наука, 1974. С. 45–175.
  14. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (1930–2005). Матеріали до історії / ред. В. Г. Скляренко. Київ : Довіра, 2005.
  15. Масенко Л. Т. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. Київ : КМ Академія, 2004.
  16. Мудрості від Максима Рильського. Вислови, поради, роздуми про філософію буття / упоряд. М. Рильський. Київ : Успіх і кар’єра, 2018.
  17. Озерова Н. Г., Синиця І. А. Взаємодія функціональних стилів у сучасних російській та українській мовах. Мовознавство. 2003. № 2–3. С. 112–118.
  18. Потебня А. А. Из записок по теории словесности. Поэзия и проза. Тропы и фигуры. Мышление поэтическое и мифическое. Харьков : Изд. М. В. Потебни, 1905.
  19. Рыльский М. Ф. Об украинских думах [Предисловие]. Украинские думы/ пер. с укр., прим. Г. Н. Литвак. Симферополь, 1958. С. 3–6.
  20. Рильський М. Лірика. Рильський М. Твори в десяти томах. Київ : Державне видавництво художньої літератури, 1961. Т. 3.
  21. Рыльский М. Ф. О художественном переводе с одного славянского языка на другой / ред. В .В. Виноградов. ІV Международный съезд славистов. Материалы дискуссии. Т. 1. Проблемы славянского литературоведения, фольклористики и стилистики. Москва : Изд‑во АН СССР. 1962. С.537–538.
  22. Рильський М. Т. Зібрання творів у двадцяти томах / ред.: Дей О. І., Русанівський В. М. Київ: Наукова думка, 1987. Т. 16 : Фольклористика, теорія перекладу, мовознавство.
  23. Сиваченко М. Велич поета-вченого / упоряд. Г. Донець, М. Нагнибіда. Незабутній Максим Рильський. Спогади. Київ : Дніпро, 1968. С. 368–378.
  24. Тараненко О. О. Мовна ситуація та мовна політика в сучасній Україні (на загальнослов'янському тлі). Мовознавство. 2003. № 2–3. С. 30–55.
  25. Франко І. Я. Твори у двадцяти томах / ред. О. І. Білецький. Київ : Державне видавництво художньої літератури, 1955. Т. 16 : Літературно-критичні статті.
  26. Франко І. Я. [Маркс К. Початок і історичний розвиток капіталістичної продукції] (переклад). Франко І. Зібрання творів у п’ятдесяти томах / ред.: Т. І. Дерев’янкін, А. Л. Перковський. Київ: Наукова думка, 1984. Т. 44/1 : Економічні праці (1878–1887). С. 581–609.
© ІМФЕ