Бер Пінхусович Бланк – ілюстратор і кореспондент Максима Рильського (за архівними матеріалами відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв ІМФЕ ім. М. Т. Рильського)

Автор

Ламонова Оксана

кандидатка мистецтвознавства, наукова співробітниця відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6937-421X

Бер Пінхусович Бланк – ілюстратор і кореспондент Максима Рильського

(за архівними матеріалами відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв ІМФЕ ім. М. Т. Рильського)

Анотація

Бер Пінхусович Бланк (1897–1957) – відомий український графік, учень бойчукіста І. Падалки, майстер деревориту, автор станкових творів та ілюстрацій, у тому числі до поезій П. Тичини і М. Рильського, комедій В. Шекспіра. В архіві відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України зберігаються унікальні матеріали щодо цього митця. Два ділові листи до Б. Бланка від директора Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР і відомого поета М. Рильського пов’язані з виданням словника «Художники Радянської України», який, на жаль, так і не вийшов друком. Окрім того, в архіві зберігаються рукописи художника (анкети, довіреність, список творів), вісім варіантів тексту статті З. Лашкул про Б. Бланка для словника «Художники Радянської України» із численними власноручними виправленнями і доповненнями графіка, його автобіографія (машинопис), чорно-білі фотографії творів митця (зокрема, дереворити із циклу «Поезія наших днів», серед яких є й ілюстрація до вірша М. Рильського «Ластівки літають» (1947)) та ін. Ці матеріали є цікавими документами епохи, адже містять не лише необхідні факти, але й чимало виразних деталей і характерних епізодів, через які в біографії конкретної людини простежуємо складний і драматичний період в історії цілої країни.

Дослідження є частиною індивідуальної планової теми авторки «Особливості інтерпретації національної традиції в українській графіці 90‑х років ХХ ст. – 10‑х років ХХІ ст.» і загальної планової теми відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв ІМФЕ ім. М. Т. Рильського «Українське мистецтво від середньовіччя до Новітнього часу: пошук і формування національної своєрідності в контексті світового культурного простору», а також роботи над «Словником художників України». Подальша робота в архіві відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, без сумніву, виявить ще чимало цікавих, навіть унікальних матеріалів, які стануть важливим доповненням до історії мистецтва України минулого століття, а також до багатотомного «Словника художників України», над яким працює відділ.

Ключові слова

Бер Бланк, українське мистецтво 1930–1950‑х років, харківська графічна школа, книжкова ілюстрація, лінорит, дереворит.

Джерела та література

1. Врона І. Українська радянська графіка. Київ : Держ. вид-во обр. мист-ва і муз літ-ри УРСР, 1958. 196 с.
2. Графічна школа Івана Падалки. Харків. 1920‑ті роки. Каталог виставки, присвяченої 100-річчю від дні народження художника/ авт.-упоряд. Соколюк Л., Титаренко Н. Харків, 1994. 20 с.
3. Іваницька Г. Блискучий талант майстра. Слобода. 1997. 27 серп.
4. Історія українського мистецтва / під ред М. П. Бажана. Київ, 1967. Т. 5. 480 с.
5. Історія українського мистецтва / під ред М. П. Бажана. Київ, 1968. Т. 6. 452 с.
6. Історія українського мистецтва / НАН України. ІМФЕ ім. М. Т. Рильського ; голов. ред. Г. Скрипник, наук. ред. Т. Кара-Васильєва. Київ, 2007. Т. 5 : Мистецтво ХХ століття. 1048 с.
7. Лившиц Т. Мастер гравюры. Комсомольськое знамя. 1957. 20 июня.
8. Турченко Ю. Український естамп. Київ, 1964. 336 с.
9. Художники Харкова / авт. текстів і упоряд. М. Безхутрий. Харків : Прапор, 1967. 176 с.