Повернутись до журналу

Романівка: польові етнографічні дослідження на батьківщині Максима Рильського

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Таран Олена
Стор.:
121–125
УДК:
821.161.2Рил:398(477.42)
Бібліографічний опис:
Таран, О. (2020) Романівка: польові етнографічні дослідження на батьківщині Максима Рильського. Матеріали до української етнології, 19 (22), 121–125.

Автор

Таран Олена

кандидатка історичних наук, наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0548-0678

 

Романівка: польові етнографічні дослідження на батьківщині Максима Рильського

 

Анотація

Статтю присвячено презентації та аналізу польових етнографічних матеріалів із царини обрядовості родинного циклу, комплексу народного харчування та усної історії, зібраних під час роботи етнологічної експедиції «Шляхами Павла Чубинського», один з маршрутів якого пролягав через батьківщину М. Рильського – с. Романівка Попільнянського району Житомирської області.

У середовищі місцевих жителів міцно зберігається пам’ять про визначного односельця – Максима Рильського. Цьому сприяє культурно-просвітницька діяльність музею родини Рильських, що діє в с. Романівка. Експедиційне дослідження вможливило простеження процесу механізації засобів пересування та обробітку ґрунту. Загроза втрати традиційного архітектурного обличчя українського села спонукала учасників дослідження ретельно фіксувати специфіку традиційного житлобудування та обрядовості, пов’язаної із цим процесом. Газифікація села у другій половині ХХ ст. призвела до зміни інтер’єру хати – селяни почали демонтовувати варисту піч, що вплинуло на збереження обрядів та звичаїв, пов’язаних з піччю як сакральним центром життєвого простору. Зафіксовано побутування до другої половини ХХ ст. «вулиці» як осередків громадського дозвілля сільської молоді. Серед календарних обрядів найбільш збереженими є зимові (Андрія, різдвяно-новорічні), з весняно-літнього циклу – веснянки, Івана Купала, Маковія, Спаса. Вищеокреслене нами коло питань потребує подальшого ґрунтовного етнографічного дослідження села, оскільки світові інтеграційні процеси призводять до поступового зникнення окремих обрядових традицій чи специфіки господарювання – основних культурних маркерів української народної культури. Значний блок масиву зібраної інформації ввійшов до багатотомного корпусу експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів «Етнографічний образ сучасної України».

 

Ключові слова

етнографічна експедиція, народний побут, обряд, традиція, усна історія, Максим Рильський.

 

Джерела та література

  1. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Київ, 2018. Т. 2 : Родина та культура сімейного співжиття. 460 с.
  2. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Київ, 2016. Т. 6 : Календарна обрядовість. 400 с.
  3. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Київ, 2017. Т. 7 : Господарські заняття, промисли та ремесла. 496 с.
  4. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Київ, 2018. Т. 8 : Культура народного харчування. 496 с.
© ІМФЕ