Автор
Шалак Оксана
кандидатка філологічних наук, провідна наукова редакторка редакції наукових видань Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8275-6703
«Шулякові» пісні: народна номінація, стан дослідженості
та функціональні особливості
Анотація
У статті проаналізовано пісні, що за народною термінологією мають назву «шулякові». У багатьох регіонах України відомий обряд «гонити шуляка», «бити коршака», що (за різними фіксаціями ритуалу) припадав на перший день Петрового посту. Подільський записувач Сергій Венгрженовський (1844–1913) ще наприкінці ХІХ ст. зазначав, що цьому обряду не пощастило, бо він зберігся тільки в кількох повітах на Поділлі (в окремих селах Вінницького, Літинського, Гайсинського, частково – Ямпільського і Брацлавського), спорадично, тільки в таких місцях, де немає церков, тобто в приписних парафіях, де нікому було його забороняти. Жінки-учасниці обряду виконували так звані «шулякові» пісні, які вирізнялися своєю архаїкою і мали на меті вберегти курей і курчат від хижих птахів, зокрема шулік. Нечисленні дослідники наголошували на оргіастичності ритуалу та на прихованій семантиці як пісенних текстів, так і невербальній поведінці учасниць, зосереджуючи увагу на «чорноті» птаха та алюзіях, пов’язаних зі смертю, яку він уособлював. Також проаналізовано важливі часопросторові координати, специфіку, контекст виконання пісень, що супроводжують обряд, та основні функції як пісень, так і самого ритуалу.
Ключові слова
«шулякові» пісні; обряд «гонити шуляка», «бити коршака»; апотропеїчна, прогностична, оргіастична, поминальна, очисна функції
Джерела та література
- Агапкина Т. А. Мифопоэтические основы славянского народного календаря. Весенне-летний цикл. Москва : Индрик, 2002. 815 с.
- Венгрженовский С. Языческий обычай в Брацлавщине «гонити шуляка». Киевская старина. 1895. Т. L. № 9 (сентябрь). С. 282–323.
- Грушевський М. Історія української літератури : в 6 т., 9 кн. / упоряд. В. В. Яременко ; авт. передм. П. П. Кононенко ; приміт. Л. Ф. Дунаєвської. Київ : Либідь, 1993. Т. 1. 392 с.
- Гура А. В. Коршун. Славянские древности: Этнолингвистический словарь в 5 т./ под общей ред. Н. И. Толстого. Москва : Международные отношения, 1999. Т. 2. С. 613–615.
- Гура А. В. Символика животных в славянской народной традиции. Москва : Индрик, 1997. 912 с.
- Элиаде М. Земледелие и культ плодородия. Половая жизнь и плодородность полей. Элиаде М. Очерки сравнительного религиоведения. Москва : Ладомир, 1999. С. 325–331.
- Записала О. Шалак від Дудко Ксенії Іванівни (1948 р. н.) 17 липня 2016 р. у с. Котюжани, тоді Мурованокуриловецького (зараз Могилів-Подільського) р‑ну Вінницької обл.
- Іваннікова Л. Свято Маковія. Хрещення Русі-України. Слово Просвіти. 2007. № 33 (410). 16–22 серпня. С. 14–15.
- Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні : у 3 кн., 6 т. Київ : АТ «Обереги», 1994. Кн. ІІ. 528 с.
- Кирчів Р. Із фольклорних регіонів України: нариси й статті. Львів : Афіша, 2002. 352 с.
- Коробка Н. Восточная Волынь. Живая старина. 1895. № 1. С. 28–45.
- АНФРФ ІМФЕ. Ф. 24-5. Од. зб. 76; Ф. 24-5. Од. зб. 69. Пісні (з мелодіями і без мелодій) / записав Венгрженовський С. та від нього невідомий записувач.
- О гонении женщинами (Подольской губ.) «шуляка» (коршуна или ястреба) в первый день Петрова поста (народный праздник). Подольские епархиальные ведомости. 1883. № 40. С. 769.
- Творун С. Шуляка (Розори, Розигри). URL : http://old.library.vn.ua/calendar/6/4/ (дата звернення: 07.07.2021).
- Холодная В. Г. Роль петровского поста в разграничении «женского» и «мужского» времени в западно-украинской весенне-летней обрядности. Время и календарь в традиционной культуре. Санкт-Петербург, 1999. С. 32–38.
- Чебанюк О. «Не дивись на кури, а дивись на падло». У перший день Петрівки жінки «били шуляка». URL : https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_ne-divis-na-kuri-a-divis-na-padlo-u-pershij-den-petrivki-zhinki-bili-shulyaka/504187 (дата звернення: 07.07.2021).