Повернутись до журналу

Фольклористичні студії усноісторичних наративів

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Коваль-Фучило Ірина
Стор.:
75–81
УДК:
398:81’271.16]:82.091
DOI:
https://doi.org/10.15407/mue2021.20.075
Бібліографічний опис:
Коваль-Фучило, І. (2021) Фольклористичні студії усноісторичних наративів. Матеріали до української етнології, 20 (23), 75–81.

Автор

Коваль-Фучило Ірина

кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4048-9114

 

Фольклористичні студії усноісторичних наративів

 

Анотація

У статті проаналізовано фольклористичні підходи до дослідження усноісторичних спогадів. Увага науковців із різних гуманітарних дисциплін до усної історії зумовлена її інформативним, естетичним, соціологічним потенціалом, а також прагненням повернути голос звичайній людині, зміною підходів до вивчення пам’яті та суб’єктивності. В умовах пострадянської дійсності важливим є відкриття замовчуваних, заборонених тем, своєрідна хоча б часткова реабілітація тих громадян, соціальних верств, які були покривджені тоталітарною епохою. Фольклористичний досвід важливий способами збору інформації, аналізом усної словесності про певну історичну подію, відстеженням комунікативних закономірностей, які впливають на всі усні свідчення, особливо на записані через певну часову дистанцію. Людям властиво вербалізувати свої роздуми, почуття, досвід за певними схемами, законами, нормами, канонами, панівними ідеями, які побутують у суспільстві в час запису. Крім цього, мовні закономірності й готові формули, шаблони формують канву спогаду. Виявити приклади типізації, уніфікації усноісторичних наративів фольклористові допомагають знання про традиційні світоглядні установки й уявлення носіїв традиції, типові способи номінації, механізми відбору тематики. Добра обізнаність фольклористів із народними віруваннями дає змогу виявити зміни в народному світогляді під впливом різних факторів. Дослідники усного народного слова виявляють способи й механізми номінації, підбору тем, стратегії самопрезентації, виявляють узагальнені, фольклоризовані фрагменти.

 

Ключові слова

усна історія, фольклористичний досвід, узагальнення в усних спогадах, фольклоризація, номінація, концепти.

 

Джерела та література

  1. Іваннікова Л. Голодомор у с. Губча Хмельницької області: причини, наслідки, історична пам’ять. Подвижник: ювілейний науковий збірник на пошану д-ра філолог. наук, проф. М. Дмитренка/ упоряд. Ю. М. Шутенко. Київ, 2015. С. 316–327.
  2. Іваннікова Л. Фольклоризація усної історії як механізм збереження історичної пам’яті народу. Український фольклор: методологія дослідження, динаміка функціонування: колективна монографія/ за ред. М. Дмитренка. Київ, 2014. С. 58–68.
  3. Іваннікова Л. В. «Устное повествование» М. Л. Коржа як факт історії української фольклористики. Вісник Запорізького національного університету : Збірник наукових праць. Філологічні науки. 2014. № 1. С. 36–45.
  4. Кирчів Р. ХХ ст. в українському фольклорі. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2010. 536 с.
  5. Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти / наук. ред. С. Павлюк. НАН України. Інститут народознавства. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2017. 288 с.
  6. Коваль-Фучило І. Концепт дому в оповідях про примусове переселення. Łemkowie, Bojkowie, Rusini: historia, współczesność, kultura materialna i duchowa. T. VI. Redakcja naukowa Bohdan Halczak, Roman Drozd, Stefan Dudra, Olena Kozakevych, Oksana Kuzmenko, Paul J. Best, Michał Smigel’. Słupsk, 2016. С. 147–158.
  7. Коваль-Фучило І. Сучасні комеморативні практики переселенців із затоплених сіл (Київська, Хмельницька, Чернігівська обл.). Сіверянський літопис. 2021. № 2 (158). С. 123–133.
  8. Кузьменко О. Семантика просторових образів в українському фольклорі ХХ ст. (концепт «Втрачений дім»). Българська украинистика. 2016. Брой 6. С. 72–80.
  9. Білий В. В., Левченко М. Оповідання селян за часи громадянської війни на Вкраїні. Етнографічний вісник. 1926. Кн. 2. С. 68–77.
  10. Мишанич С. Усні народні оповідання. Київ, 1986.
  11. Повстанська боротьба у розповідях учасників та очевидців. Яворівщина / записав та упоряд. Є. Луньо; технічні упоряд. П. Луньо та Л. Дуда. Т. 3 : Бунів, Іваники, Калинівка, Поруденко, Наконечне. Львів ; Дрогобич : Коло, 2021.
  12. Пам’ятна книга 1947 року / упоряд. Б. Гук. Варшава, 1997.
  13. Пушкарева Н. Устная история: гендерный аспект. У пошуках власного голосу: усна історія як теорія, метод і джерело. Збірник наукових статей/ за ред. Г. Грінченко. Н. Ханенко-Фрізен. Харків, 2010. С. 39–49.
  14. Томсон А. Чотири зміни парадигми в усній історії. Схід – Захід : Історико-культурологічний збірник. Вип. 11–12. Усна історія в соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень / за редакції Володимира Кравченка та Гелінади Грінченко. Харків : НТМТ. 2008. С. 7–25.
  15. Яворівщина у повстанській боротьбі: розповіді учасників та очевидців / записав і упоряд. Є. Луньо. Т. 1 : Наконечне Перше. Наконечне Друге. Львів : Літопис, 2005; Т. 2: Яворів. Львів : Літопис, 2015.
© ІМФЕ