Клятва (присяга, прокляття, самозакляття) в українській фольклорній та судовій культурі XIV–XVIIІ століть

Автори

Шевчук Тетяна

кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4856-4430

Балушок Василь

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1362-8270

Клятва (присяга, прокляття, самозакляття) в українській фольклорній та судовій культурі XIV–XVIIІ століть

Анотація

Стаття присвячена виявленню спеціальних термінів, уживаних у джерелах пізньосередньовічно-ранньомодерних часів (XIV–XVIII ст.), зокрема в тих, де відображені судово-правові та інші колізії, якими позначали клятву – присягу – прокляття – самозакляття. Ці короткі фольклорні формули в той час супроводжували різні суперечки й спірні події в житті людей майже всіх соціальних груп та станів, що мали різний офіційний статус. Вони були обов’язковим і тому невід’ємним складником ритуалів виголошення присяги в судах, який уважався найкращим засобом установлення істини.

Методологічну основу дослідження складають праці переважно зарубіжних (польських, ізраїльських, британських та ін.) учених, які разом з тим здебільшого відштовхуються від виданого у Львові на початку ХХ ст. німецькомовного варіанта новаторської праці харківського професора Євгена Кагарова. Аналіз пізньосередновічно-ранньомодерних джерел (переважно опублікованих правових документів і судових справ) показав, що найширшим терміном, який вживався в різних випадках, є присяга та похідні – присягнути, присягати. Специфічним терміном для позначення присяги васальної вірності в рамках феодальної ієрархії було слово голд і похідне від нього голдувати – давати присягу вірності васала своєму сюзеренові. Центральними ж для означеної теми є терміни клятва та клясти, якими позначали і присягання, і прокльони, включно із самозакляттями. Водночас усталені терміни, що вживалися в самих формулах клятви – прокляття – самозакляття, виокремити поки що не вдається, оскільки вони досить рідко фіксувалися в джерелах.

Ключові слова

Середньовіччя, ранній модерн, терміни, клятва, присяга, голд, прокляття, самозакляття.

Джерела та література

1. Балушок В., Шевчук Т. Клятви і самозакляття українців у середньовічно-ранньомодерні часи. Народна творчість та етнологія. 2020. № 4. С. 54–65. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2020.04.054.
2. Балушок В., Шевчук Т. Ритуальні самозакляття українців у середньовічно-ранньомодерні часи (в контексті зв’язків Причорноморського регіону). Дриновський збірник/ ред. рада: В. Ю. Салєнков та ін. Софія ; Харків : Вид‑во БАН ім. проф. Марина Дринова; ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2020. Т. ХІІІ. С. 70‑80. DOI: https://doi.org/10.7546/DS.2020.13.09.
3. Васильченко В. Присяга: давши слово, тримай слово. URL : https://uain.press/blogs/v-yacheslav-vasylchenko-mova-davshy-slovo-trymaj-833196 (дата звернення: 06.10.2021).
4. Головіна Н. Б. Народні прокльони в контексті мови і культури (на матеріалі української та німецької мов). Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. 2009. Вип. 26. С. 102–106.
5. Грамоти XIV ст. / упоряд., вступ. ст., комент. і словн.-покажчики М. М. Пещак. Київ : Наукова думка, 1974. 256 с.
6. Етимологічний словник української мови : у 7 т. / ред. кол. : О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. Київ : Наукова думка, 1982. Т. 1 : А–Г. 632 с.
7. Іваннікова Л. Українські прокльони: традиція села Губча на Хмельниччині. Міфологія і фольклор. 2015. № 1–2. C. 108–121.
8. Кагаров Е. Г. Греческие таблички с проклятиями. Харьков : Типо-литография Г. П. Радовильского, 1918. (3), 81 с.
9. Кудрявцева Т. В. Судебная магия в классической Греции. 2010. С. 31–65. URL : https://cyberleninka.ru/article/n/sudebnaya-magiya-v-klassicheskoy-gretsii-1 (дата звернення: 08.10.2021)
10. Лазаревский А. М. Сулимовский архив: фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей. ХVII–XVIII в.: с пятью портретами. Киев : Типогр. К. Н. Милевского, 1884. ХХІІ, 316 с.
11. Луцька замкова книга 1560–1561 рр. / підгот. В. М. Мойсієнко, В. В. Поліщук. Луцьк : НАН України, 2013. 736 с.
12. Розов В. Українські грамоти. Т. 1: XIV в. і перша половина XV в. Київ : УАН, 1928. 267 c.
13. Словник староукраїнської мови XIV–XV ст. / ред. кол.: Д. Г. Гринчишин, Л. Л. Гумецька (голова), І. М. Керницький. Київ : Наукова думка, 1977. Т. 1. 632 с.
14. Словник староукраїнської мови XIV–XV ст. / ред. кол.: Д. Г. Гринчишин, Л. Л. Гумецька (голова), І. М. Керницький. Київ : Наукова думка, 1978. Т. 2. 592 с.
15. Словник української мови XVI – I половини XVII ст. Вип. 14 (К – Конъюрация) / відп. ред. Д. Гринчишин ; уклад. О. Кровицька. Львів : Інститут українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, 2008. 260 с.
16. Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку / за ред. І. Б. Усенка. Київ : Наукова думка, 2014. 503 с.
17. Фрис В. Відображення уявлень про гріховні вчинки у покрайніх записах давніх українських кириличних книг. Theatrum humanae vitae. Студії на пошану Наталії Яковенко. Київ : Laurus, 2012. С. 150–161.
18. Яковенко Л. І. Українські прокльони у лінімоментальному аспекті. Записки з загальної лінгвістики. Одеса : Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. 2005. Вип. 6. С. 255–262.
19. Blank S. H. The Curse, Blasphemy, the Spell, and the Oath. Hebrew Union College Annual. 1950–1951. Vol. 23. No. 1. Рp. 73–95.
20. Blidstein M. Swearing by the Book: Oaths and the Rise of Scripture in the Roman Empire. Asdiwal: Revue genevoise d‘anthropologie et d‘histoire des Religions. 2017. No. 12. P. 53–72. DOI: https://doi.org/10.3406/asdi.2017.1082.
21. Engelking A. Klątwa. Rzecz o ludowej magii słowa. Waszawa : Oficyna Naukowa, 2010. 364 s.
22. Engelking A. The Curse. On Folk Magic of the Word. Tranhslated by Anna Utowska. Warsawa : Institute of Slavic Studies, Polish Academy of Sciences, 2017. 386 p.
23. Kagarow. E. G. Griechische Fluchtafeln. Leopoli : Editvm Avxilio Ministerii Instrvсtionis Pvblicae, 1929. 81 с. (Evs Svpplementa 4).
24. Oaths and Swearing in Ancient Greece. Eds. Alan H. Sommerstein, Isabelle C. Torrance. Berlin ; Boston : De Gruyter, 2014. 463 pp. (Beiträge zur Altertumskunde, Bd. 307). DOI: https://doi.org/10.1515/9783110227369.
25. Sommerstein A. H. What is an Oath? Oaths and Swearing in Ancient Greece. Eds. Alan H. Sommerstein, Isabelle C. Torrance. Berlin ; Boston : De Gruyter, 2014. P. 1–6. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110227369.
26. Torrance I. C. «Of Cabbages and Kings»: the «Eideshort» Phenomenon Oaths and Swearing in Ancient Greece. Eds. Alan H. Sommerstein, Isabelle C. Torrance. Berlin ; Boston : De Gruyter, 2014. P. 111–131.