Кобзарські пісні та думи 30–50-х років ХХ століття: між аматорством і народною традицією

Автор

Іваннікова Людмила

кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0617-5082

Кобзарські пісні та думи 30–50-х років ХХ століття:
між аматорством і народною традицією

Анотація

У статті здійснено аналіз авторських пісень та дум, створених кобзарями й лірниками в 30–50-х роках XX ст. Матеріалом для аналізу стали аудіозаписи, що зберігаються у фонотеці ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. Записи здійснювались в експедиційних і в студійних умовах. Мета цього дослідження – з’ясувати спорідненість цих творів із фольклором та причину, чому вони не стали органічною частиною усної епічної та пісенної традиції. Більшість цих творів оспівують події XX ст.: т. зв. Жовтневу революцію, громадянську та Вітчизняну війни, щасливе колгоспне життя й ви­датні будови соціалізму. У них виконавці прославляли вождів Леніна і Сталіна, радянську армію, «великі» досягнення радянської влади, воз’єднання українських земель, що відбулося 1939 року, тощо. Більшовики всіма способами намагалися поставити кобзарів на службу радянській владі, змушували їх створювати «новий героїчний радянський епос». Це був початок трагедії українського кобзарства та знищення кобзарської традиції. Особливим музичним талантом були наділені кобзарі Єгор Мовчан та Володимир Перепелюк. Багато творів Єгора Мовчана висвітлюють події Другої світової війни. У думі «Про події в селі Протопопові» йдеться про розстріл мешканців села та насильне вивезення молоді до Німеччини. Автор вдало використав народний мелос і структуру дум. Це зачин, завершальна частина, багато повторів, вільний розмір вірша. Однак сам текст думи не має нічого спільного з усною епічною традицією. Це засвідчує відсутність у ньому фольклорних формул, заміна їх газетними штампами радянського часу. Тож, незважаючи на музичну спорідненість з українським народним епосом, дума все ж має штучний, літературний характер і за стилем нагадує агітаційну листівку. Інші пісні Єгора Мовчана хоч і були близькими до фольклорної традиції, але не стали її надбанням тому, що мали цілком протилежний до народних творів зміст. Вони прославляли й звеличували те, що народ висміював і проклинав. Оспівані в них події суперечили історичній правді. Типовим прикладом «штучної фабрикації нового епосу» з метою створення т. зв. «радянських народних дум» є творчість Григорія Ільченка. Його репертуар відзначається великою кількістю створених спеціально для сцени авторських пісень, які не мають нічого спільного з народним епосом. Такою підробкою фольклору є, зокрема, «Дума про матір-удову». У статті розкрито механізми створення думи. Усе це лише поверхова стилізація під фольклор, примітивна і штучна. Це ж стосується створених на замовлення влади дум Володимира Перепелюка. Отже, більшість авторських пісень мали цілком опосередкований зв’язок з усною народною традицією. Тому вони не стали і не могли стати її надбанням.

Ключові слова

кобзарська традиція, авторські пісні та думи, фальсифікація фольклору, стилізація під фольклор.

Джерела та література

1. Бугаєвич І. В. Кобзарська дума про голод. Народна творчість та етнографія. 1990. № 4. С. 62–63.
2. Галюн І. Нові кобзарські пісні. Етнографічний вісник. Київ, 1928. Кн. 7. С. 54–59.
3. Жеплинський Б. М. Кобзарі-бандуристи. Львів : Край, 1999.
4. Кирчів Р. Ф. Двадцяте століття в українському фольклорі. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2010. 536 с.
5. Лавров Ф. І. Кобзарі в минулому і тепер. Народна творчість. 1940. № 3. С. 20–21.
6. Лобода А. Від частушки до пісні «довгої». Етнографічний вісник. Київ, 1928. Кн. 7. С. 45–53.
7. Мишанич С. В. Реалізована «бінарна опозиція»: більшовики і кобзарі. Мишанич С. Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк : Донецький національний університет, 2003. Т. 2. С. 415–426.
8. Народне слово. Збірник сучасного українського фольклору / упорядкув., передмова, вступ і примітки Ю. Семенка. Львів : Вечірня година, 1992. 96 с.
9. Пахаренко В. Слово, що здолало смерть. Народна творчість та етнографія. 1991. № 6. С. 51–54.
10. Плісецький М. Українські народні думи: сюжети і образи. Київ : Кобза, 1994. 364 с.
11. Слава Кобзареві. Колективний твір народних кобзарів, присвячений 100‑річчю «Кобзаря». Народна творчість. 1940. № 3. С. 70–80.
12. Черемський К. Повернення традиції: з історії нищення кобзарства. Харків : Центр Леся Курбаса, 1999. 288 с.