Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці»

Автор

Темченко Андрій

доктор історичних наук, професор кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (Черкаси, Україна). ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3999-9459

Міфосемантика і міфосюжетика народної картини
«Козак з дівчиною біля криниці»

Анотація

У статті розглянуто семантику поширеної в народному живописі картини «Козак з дівчиною біля криниці».

Мета публікації полягає у виявленні архетипних міфологічних значень мотивів і образів зазначеного сюжету, а також виявленні «празмісту» мистецької композиції.

Методи дослідження передбачають застосування структурного аналізу, а також порівняльного аналізу з іншими жанрами усної міфопоетики і візуального мистецтва.

Отримані результати. Візуальна інтерпретація картини дозволяє виокремити три складових сюжетних компоненти: «криниця–журавель», «відро–кінь», «дівчина–козак». У смисловому сенсі зазначені пари складають єдиний комплекс, що можна трактувати метафорично (система знаків-індексів) і буквально (система чуттєвих образів). Перелічені елементи утворюють смислові пари, значення яких трактується на декількох рівнях, що зіставляються з ієрархічною будовою міфологічної картини світу, зокрема його вертикальною і горизонтальною структурами, де функцію центру / місця переходу в «інший» світ виконує криниця (звідси семантика окремих казкових жіночих образів). У зв’язку із цим «текст криниці» має дуальне прочитання, де протиставлення «того» і «цього» не є буквальним. Звідси пояснення окремих обрядів, пов’язаних з репродуктивною жіночою магією (у цьому разі актуалізується опозиція «криниця–журавель»). Вертикальна структура передбачає наявність «верху», якому відповідають образи, пов’язані з небом і сонцем, «середини», що асоціюється з природними субстанціями землі й води, натомість «низ» формує систему значень, пов’язаних із тілесністю. Актуальними є також лінійні зв’язки, оскільки репродукція відбувається на всіх рівнях – природному (дощ, роса), культурному (оранка й сівба) та тілесному (coitus). У такий спосіб утворюються смислові ланцюжки «криниця–відро–дівчина» – «журавель–кінь–парубок».

Ключові слова

весілля, відро, дівчина, еротика, журавель, кінь, козак, криниця, композиція, міф, народна картина, обряд, парубок, українці, шлюб.

Джерела та література

1. Берестнев Г. И. Лингвистика и толкование сновидений у К. Г. Юнга: открытие метода. URL : https://cyberleninka.ru/article/n/lingvistika-i-tolkovanie-snovideniy-u-k-g-yunga-otkrytie-metoda/viewer (дата доступу 10.02.2020).
2. Власенко С. М. Традиції народної картини в сучасному українському «наївному» мистецтві. URL : http://www.newacropolis.org.ua/theses/18e7a4f1-36f4-4b87-8841-f7d458e52c80 (дата доступу 10.02.2020).
3. Гаврилюк Е. Еротичні імплікації рослинної символіки в українській календарній обрядовості. URL : https://svarga.dp.ua/erotichni-implikacziii.html (дата доступу 02.02.2020).
4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. Київ : Наукова думка, 1982–2012. Т. 1 (А–Г). 1982. 632 с. (Словники України).
5. Етнографічні записи Якова Демченка 1857–1858 р. Україна. 1930. Кн. 5–6. С. 89–129.
6. Ігнатенко І. Жіноче тіло у традиційній культурі українців. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля. 2016. 224 с.
7. Коваленко Н. Орнітонім лелека в сучасному українському діалектному мовленні. Філологічний часопис. 2018. Вип. 2 (12). С. 43–49. DOI: https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2018.151967.
8. Костомаров Н. Славянская мифология. Исторические монографии и исследования. Москва : Чарли, 1995. 688 с.
9. Курочкін О. В. Архаїчний весільний танець-гра «Журавель» («Бусел»). Наукові записки НаУКМА. Т. 20–21. Теорія та історія культури. С. 71–75. URL : http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/8614/Kyrochkin_Arxayichnyj_vesilnyj_tanecz.pdf (дата доступу 02.02.2020).
10. Легенди та перекази. Київ : Наукова думка, 1985. 400 с.
11. Материалы для Словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Труд И. И. Срезневского. Издание отделения русского языка и словесности Императорской академии наук : в 3 т. Санкт-Петербург : Типография Императорской академии наук. Т. 2. 1902. 1803 с.
12. Найден О. С. Українська народна картина. Поетика. Семантика. Космологія. Київ : Стилос, 2018. 240 с.
13. Рахно К. Купівля молочного посуду як вияв жіночої господарчої магії. Етнічна історія народів Європи. 2011. Вип. 34. С. 84–88.
14. Словарь древнерусского языка (XI–XIVвв.). Москва : Русский язык. 1988. URL : https://old_russian.academic.ru/3474/%D0%B2%D1%A3%D0%B4%D1%80%D0%BE (дата доступу 09.02.2020).
15. Ставицька Л. Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників. Київ : Критика, 2008. 456 с.
16. Темченко А. Семантика тілесного низу в міфологічних уявленнях українців. Україна в етнокультурному вимірі століть. Міфи і символіка в етнокультурі українців: збірник наукових праць. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2015. Вип. 5. С. 82–90.
17. Темченко А. І. Традиційні замовляння: семантичні трансформації та обрядові парадигми. Черкаси : ІнтролігаТОР, 2014. 572 с.
18. Усачёва В. В. Мак. Славянские древности: этнолингвистический словарь : в 5 т. Москва : Международные отношения, 2004. Т. 3. С. 170–174.
19. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка : в 4 т. Москва : Прогресс, 1986–1987. Т. 1 (А–Д). 1986. 576 с.
20. Щербань О. Антропоморфність глиняних печей і посуду в контексті традиційного світу української селянки Наддніпрянщини (1870-х – початку 1930-х років). Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 683–688. DOI : https://doi.org/10.15407/nz2018.03.683.
21. Der Weiße Brunnen. URL : http://echt-gothsch.de/pages/sagen/brunnen.php (дата доступу 02.02.2020).
22. Göttner-Abendroth Heide. Frau Holle – das Feenvolk der Dolomiten. Die großen Göttinnenmythen Mitteleuropas und der Alpen. Helmer, Königstein im Taunus. 2005.
23. Saxo Grammaticus. Gesta Danorum. Liber III. Norrœn Dýrð. URL : http://norroen.info/src/other/saxo/03.html (дата доступу 02.02.2020).