Етнофестивалі другої половини ХХ – початку ХХІ століття як складова фольклорної культури Болгарії

Автор

Огієнко Ірина

кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/ 0000-0003-4783-1816

Етнофестивалі другої половини ХХ – початку ХХІ століття
як складова фольклорної культури Болгарії

Анотація

Статтю присвячено дослідженню фольклорної фестивальної культури в Болгарії в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Розглянуто характерні особливості фольклорної фестивальної культури Болгарії, визначено основні функції фольклорних фестивалів, класифіковано низку відомих міжнародних, національних і локальних фестивалів етнофольклорного напряму, що відбуваються в різних містах і селах Болгарії.

Описано перші етнофестивалі в Болгарії, такі як Собор народної творчості і тваринництва в Рожені, Собор народної творчості в Копривщиці, Міжнародний фольклорний фестиваль у Бургасі, Собори народної творчості «Пірін співає», «Балкан співає і розповідає» та ін., які проводяться з початку 60‑х років ХХ ст. до сьогодні й саме з яких розпочався розвиток фольклорно-фестивального руху в Болгарії.

Здійснено класифікації етнофестивалів, що проводяться в Болгарії. За часом проведення виокремлюються короткострокові та довгострокові фестивалі. За місцем проведення болгарські етнофестивалі бувають стаціонарними або мобільними. За географічним критерієм їх можна поділити на локальні, національні, міжнародні та всесвітні. За віковим критерієм учасників серед етнофестивалів є дитячі, молодіжні, змішані. Серед етнофестивалів можна виокремити фестивалі народної творчості, календарно-обрядових свят, автентичного народного одягу, національної кухні, ансамблів народних інструментів, фольклорних танців, народних ремесел і промислів та ін.

Ключові слова

етнофестиваль, етнофестивалі в Болгарії, фольклор.

Джерела та література

1. Ачев И. Мяукане – ритуалът, който се грижи за брачното щастие. URL : https://www.actualno.com/asenovgrad/mjaukane-ritualyt-kojto-se-griji-za-brachnoto-shtastie-news_517507.html#/?playlistId=0&videoId=0 (05.08.2021).
2. Баева В. Русалии и калушары – шаманы и врачеватели. URL : https://bnr.bg/ru/post/100202447/rusalki-i-kalushar-shaman-i-vrachevateli (03.08.2021).
3. Белова М. Ритуали и поверия на Йордановден: в Болярци съхраняват единствена по рода си традиция. URL : http://www.desant.net/show-news/26246 (05.08.2021).
4. Виткалов С. В. Фестивальний рух як культурний феномен сучасності: аналіз регіонального вектора. Культура України. 2016. Вип. 52. С. 182–190.
5. Златковская Т. Д. К проблеме античного наследства у южных славян и восточных романцев. Советская этнография. 1978. № 3. С. 47–58.
6. Маринов Д. Народна вяра и религиозни народни обичаи. София : Изд. на БАН, 1994. 815 с.
7. Международен фолклорен фестивал. URL : https://www.burgas.bg/bg/mezhdunaroden-folkloren-festival/.
8. Националният съвет по нематериално културно наследство проведе заседание, на което разгледа възможностите за провеждане на събора в Копривщица в ситуацията на пандемия (05 април 2021). URL : http://mc.government.bg/object.php?p=46&s=27&sp=13&t=26&z=753&po=7778 (20.07.2021).
9. Николов К. Фолклорните фестивали – съвременен метод за опазване на живото културно наследство. Культурно-историческо наследство: опазване, представяне, дигитализация. София, 2020. Т. 6. Брой 1 (8). С. 43–51. DOI: https://doi.org/10.26615/issn.2367-8038.2020_1_004.
10. Пейчева Лозанка. Между Селото и Вселената: старата фольклорна музика от България в новите времена. София : Академично издателство «Проф. Марин Дринов», 2008. 584 с.
11. Фурдичко А. Етнофестивальний розквіт кінця ХІХ – початку ХХ ст. як неодмінна складова фольклорного руху України. Народознавчі зошити. 2018. Вип. 142/4. С. 1000–1008. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2018.04.1000.
12. Чернецька С. Фольклорні фестивалі в системі сучасних засобів поширення етнографічної інформації та популяризації культурно-мистецької спадщини. Культура України. 2011. Вип. 35. С. 155–164. URL : https://ic.ac.kharkov.ua/nauk_rob/nauk_vid/rio_old_2017/ku/kultura35/18.pdf (05.08.2021).
13. Яковлев О. В. Фестивальний рух як чинник інтеграції та збереження національного культурного ландшафту. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 4. С. 56–59. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.152961.
14. UNESCO прие събора в Копривщица като нематериално културно наследство. URL : https://news.bg/culture/unesco-prie-sabora-v-koprivshtitsa-kato-nematerialno-kulturno-nasledstvo.html (15.08.2021).