Сучасне традиційне гончарство України: утилітарна та декоративна функції

Автор

Клименко Олена

кандидатка мистецтвознавства, наукова співробітниця відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4854-8609

Сучасне традиційне гончарство України:
утилітарна та декоративна функції

Анотація

Аналізуючи зміни, які нині відбуваються в розвитку вітчизняного гончарства, авторка стверджує, що сучасна українська народна кераміка стала більш відкритою системою, яка активно взаємодіє з іншими системами сучасної культури, чутливо реагуючи на події навколишнього світу. Ці, по суті, закономірні процеси впливають на технологію виробництва та художні особливості виробів, а також на їх функціональні зміни. При цьому обидві головні функції гончарства – утилітарна й декоративна – не зникають, а лише видозмінюються з переважанням останньої. Майже зникла ритуальна функція. Водночас дедалі популярнішою стає виставкова функція.

Характеризуючи творчість українських гончарів початку ХХІ ст., авторка показує, що вони створюють як побутовий, так і декоративний посуд, зооморфну й антропоморфну пластику, іграшку тощо. Переважають декоративні речі, призначені для оздоблення інтер’єру та для експонування на виставках. Зміни в асортименті виробів у наш час (як і в попередні періоди) найчастіше зумовлені вимогами замовника. Поряд із традиційними різновидами народної кераміки, з’являються нові. Декор гончарних виробів отримує чимало нових варіантів щодо використання мотивів та їхнього трактування. Часто майстри намагаються «осучаснити» традиційний асортимент, об’єднуючи посуд у набори для молока, борщу, вареників, голубців тощо. До майже всіх наборів посуду входять гончарні вироби традиційних для певного осередку форм. Особливо широкий асортимент бачимо в наборах іграшкового посуду.

Авторка аналізує зміни, які відбулися в застосуванні таких традиційних для народної кераміки посудин, як горщик, макітра, глечик, миска тощо, а також робить висновок, що сучасні гончарі продовжують виготовляти традиційні речі – як побутові, так і декоративні. Незначна кількість народних гончарів працює, наслідуючи давні зразки. Багато майстрів, маючи спеціальну фахову освіту, намагаються гончарювати в традиціях власних осередків. Нині працюють і аматори, які не походять з гончарних осередків і не мають спеціальної освіти. Їхня творчість також заслуговує на увагу дослідників. Сучасні гончарі виготовляють доволі широкий асортимент кераміки, яка, попри зміни функцій, має попит у населення. Це повинно хоча б частково зберегти традиції гончарного мистецтва українців.

Ключові слова

традиція, гончарство, гончар, побутовий і декоративний посуд, горщик, глечик, макітра, миска, ваза, пластика.

Джерела та література

1. Данченко Л. Народна кераміка Середнього Придніпров’я. Київ : Мистецтво, 1974. 192 с.
2. Друга національна виставка-конкурс художньої кераміки «КерамПІК в Опішному» (2 липня – 31 жовтня 2010) : альбом-каталог. Опішне : Українське народознавство, 2011. 312 с.
3. Івашків Г. Глиняні барильця ХІХ–ХХ століть. Мистецтвознавство’13. Публікації. Панорама подій. Львів, 2013. С. 49–59.
4. Істоміна Г. Мистецтво народної кераміки Волині другої половини ХІХ–ХХ століть. Рівне : Волинські обереги, 2009. 232 с.
5. Кривчанська М. Ф. Назви посуду гончарного промислу Полтавщини. Полтавсько-київський діалект – основа української національної мови. Київ : Видавництво АН УРСР, 1954. С. 115–129.
6. Матейко К. І. Народна кераміка західних областей Української РСР XIX—XX ст.: історико-етнографічне дослідження. Київ : Вид‑во АН УРСР, 1959. 108 с. ; ХХХІ табл.
7. Перша національна виставка-конкурс художньої кераміки «Керам-ПІК у Опішному!» (2 липня – 30 жовтня 2009) : альбом-каталог. Опішне : Українське Народознавство, 2010. 208 с.
8. Польові матеріали авторки.
9. Пошивайло О. Вершинне явище українського гончарства. Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ – початку ХХ століття (у зібранні Російського етнографічного музею в Санкт-Петербурзі). Опішне : Українське народознавство, 2010. С. 50–261.
10. Пошивайло О. Ілюстрований словник народної гончарської термінології Лівобережної України: Гетьманщина. Опішне : Українське народознавство, 1993. 280 с. : іл.
11. Риженко Я. Форми гончарних виробів Полтавщини. Науковий збірник Харківської науково-дослідної катедри історії української культури ім. академіка Д. І. Багалія. [Харків] : Державне видавництво України, 1930. Т. ІХ. Праці етнографічно-етнологічної секції. Вип. 2. С. 22–42.
12. Сумцов Н. Ф. Культурные переживания. № 50. Куманец. Киевская старина. 1889. Т. ХХVI. № 7. Июль. С. 46.
13. Третя національна виставка-конкурс художньої кераміки «Керам-ПІК у Опішному!» (1 липня – 30 жовтня 2011): альбом-каталог. Опішне : Українське народознавство, 2012. 408 с.
14. Украинское народное творчество: Серия VI. Гончарные изделия. Вып. 1. Типы украинской гончарной посуды. Изд. Кустарного склада Полтавского губернского земства. Полтава, 1913. 28 с.: ХХ табл.
15. Щербань А., Щербань О. Форми та призначення українського глиняного посуду другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст. Народознавчі зошити. 2015. № 2 (122). С. 435–444.
16. Щербань О. Глиняний посуд Наддніпрянщини як складова традиційної культури харчування українців. Народознавчі зошити. 2016. № 2 (128). С. 389–397.