Автор
Корній Лідія
докторка мистецтвознавства, професорка, провідна наукова співробітниця відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4988-7186
Специфіка українсько-російських контактів
у музичній культурі XVII–XVIII століть: сучасний погляд
Анотація
У статті розглядається актуальна проблема ролі українсько-російського музичного діалогу в ХVІІ–ХVІІІ ст. для майбутнього розвитку української та російської музичних культур. Українсько-російські контакти відбувалися у сфері професійної музики, у якій у той час домінувала релігійна християнська тематика. Відзначено значні здобутки українського музичного мистецтва кінця ХVІ – першої половини ХVІІІ ст., де поєдналися вітчизняні православні традиції з адаптованими досягненнями польського та західноєвропейського мистецтва: реформування нотного запису і поява п’ятилінійної київської нотації, що нею фіксувався церковний спів, виникнення та розвиток багатоголосних церковних творів барокового стилю, жанру канта і шкільної драми, значні досягнення в хоровому церковному виконавстві. Наголошено на відсталості музичної культури Московії в період ХVІ–ХVІІ ст. від європейського світу та переймання українських здобутків у церковному співі, хоровому виконавстві, кантовій культурі й шкільному театрові. Підкреслено, що для реалізації такої перебудови в московській музичній культурі необхідні були композитори, регенти, півчі, музичні твори. Розглянуто добровільне та примусове переселення «українських музичних сил» у Росію протягом майже двох століть. Вони брали із собою музичні твори, які там залишалися. Це створило ситуацію, коли в Москві та Санкт-Петербурзі опинилося багато українських музикантів. Отже, є підстави вважати, що вони за межами України в Московії (Росії), спираючись на українці традиції, творили українську культуру. До них, зокрема, належали українські композитори М. Березовський та Д. Бортнянський, які започаткували й розвинули український класичний стиль духовної музики в Росії. Водночас постійне та систематичне перенесення «українських музичних сил», як уже зазначалося, упродовж майже двох століть «знекровлювало» українську музичну культуру й негативно позначилося на її розвитку в ХІХ ст.
Ключові слова
українсько-російські музичні контакти, українські впливи на російську музичну культуру ХVІІ–ХVІІІ ст., київський спів у Росії, бароко, класицизм, партесний спів, українці в Петербурзькій придворній капелі, хорові твори Максима Березовського та Дмитра Бортнянського.
Джерела та література
- Корній Л. Українська шкільна драма ХVІІ–ХVІІІ століть: проблема інтерпретації музичного компонента. Народна творчість та етнологія. 2020. № 4 (386). С. 102–113.
- Придворная певческая капель. Отечественные записки. 1823. Ч. ХІV. № 38.
- Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине ХVІІ века, описанное его сыном архидиаконом Павлом Алепским / пер. с араб. Г. А. Муркоса. Вып. 1–5. Чтение в обществе истории и древностей российских при Московском университете. Москва : Унив. тип., 1896–1898.
- Харлампович К. В. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. Казань : Изд. кн. маг. М. А. Голубева, 1914. Т. 1. 968 с.
- Чудинова И. Пение, звоны, ритуал: топография церковно-музыкальной культуры Петербурга. Санкт-Петербург, 1994. 208 с.
- Штелин Я. Музыка и балет в России ХVІІІ века / пер. с нем. и вступ. ст. Б. И. Зугурского / под ред. Б. В. Асафьева. Ленинград : Тритон, 1935. 191 с.