Хмільні напої як складова традиційної народної культури українців Словаччини

Автор

Вархол Йосиф

доктор філософії, фольклорист (Свидник, Словацька Республіка)

Вархол Надія

докторка філософії, фольклористка (Свидник, Словацька Республіка)

Розвиток вітчизняних локальних монографічних досліджень
у контексті світової гуманітаристики в першій половині ХХ століття

Анотація

У статті розглядається роль хмільних напоїв як складової традиційної народної культури українців, які проживають у Південно-Східній Словаччині. Як засвідчують дослідження, проведені на окреслених теренах, вживання алкогольних напоїв відігравало певну роль у родинній обрядовості, особливо в передвесільний час (спросини) та в самому весільному обряді, коли вже з давніх-давен заздоровний келишок був ознакою згоди дівчини на одруження. Залишок спиртного в келишку виливали позад себе, що мало означати забезпечення молодятам достатку в майбутньому, це була певна форма жертвопринесення. Частування хмільними напоями на весіллі й хрестинах (причому з однієї чарки для всіх) здійснював чоловік, якого називали чопнарь. За давньою традицією в домовину небіжчикові клали його улюблену річ, а п’яниці, звичайно, – пляшку горілки. Окремі складові календарної обрядовості теж пов’язані з уживанням алкоголю. Під час Андріївських вечорниць відбувалися дівочі ворожіння: дівчата виливали в холодну воду розтоплений свинець або віск через отвір у ключі. За формою затверділого свинцю чи воску вони намагалися передбачити своє майбутнє – якщо він нагадував пляшку, то це означало, що наречений буде п’яницею. Зазвичай на Святий вечір у невимолочений вівсяний сніп, що його ставили на покуть, вкладали пляшку горілки, яку споживали під час ритуальної трапези. Після вечері ґазда залишок горілки виливав під стелю, щоб був добрий урожай і сприятлива погода. Вірили, що людину до надмірного споживання алкоголю – пияцтва – привела зла, нечиста сила; тому намагалися охоронитися перед нею різноманітними магічними практиками. Варто зауважити, що вживання хмільних напоїв відображено в прислів’ях, приказках та в жартівливих, так званих п’яницьких, піснях, що їх співали на весіллях, хрестинах, храмових святах (кермеш), гостинах.

Ключові слова

хмільні напої, алкоголь, весілля, чопнарь, тост, прислів’я та приказки.

Джерела та література

1. Гривна В. Народні звичаї Маковиці. Братислава : Центральний комітет Культурного союзу українських трудящих в ЧССР у Словацькому педагогічному видавництві, Відділ української літератури в Пряшеві, 1973.
2. Дулеба А. З вечуркових традицій нашого села. Народний календар 1988. Братислава : Словацьке педагогічне видавництво, Відділ української літератури в Пряшеві, 1987.
3. Мушинка М. Матеріальна культура. Лемківщина. Земля – люди – історія – культура / ред. Б. Струмінський. Видано коштом і заходами Організації Оборони Лемківщини в ЗСА Перший Відділ у Нью-Йорку. Нью-Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1988. Т. ІІ.
4. Народне весілля із Старини / записав 7 липня 1976 Михайло Гиряк від Юрія Колинчака. Дружно вперед. Пряшів, 1977. № 2.
5. Народне весілля із Старини / записав 7 липня 1976 Михайло Гиряк від Юрія Колинчака. Дружно вперед. Пряшів, 1977. № 3.
6. Прислів’я – приказки / записав Юрій Харитун в с. Острожниця Снинського округу. Нове життя. Пряшів, 1989. № 10. С. 8.
7. Прислів’я – приказки / записав Юрій Харитун в Старинській долині. Нове життя. Пряшів, 1987. № 38. С. 8.
8. Прислів’я – приказки / записав Юрій Харитун. Нове життя. Пряшів, 1987. № 16. С. 8.
9. Рахно К. Крик кажана. Гончарство у фольклорній спадщині українців. Монографія / Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Опішне : Українське народознавство, 2020.
10. Харитун Ю. Краю мій рідний. Пряшів : Центральний комітет Культурного союзу українських трудящих, 1987.
11. Чурпек І. Коли младу чепили... народне весілля із села Владича Стропківського округу. Пряшів : Союз русинів-українців Словацької Республіки у видавництві Ладислав Цупер, 2018.
12. Čižmár J. Svadobný obrad Ukrajincov-Rusínov na Východnom Slovensku. Svidnícka dolina. Diplomová práca / Filozofická fakulta, Univerzita Jana Evangelisty Purkyně. Brno, 1971.
13. Komorovský J. Tradičná svadba u Slovanov. Bratislava : Univerzita Komenského, 1976.
14. Kundľa M. Jakubany včera a dnes. Tlačiareň Kežmarok, spol. s.r.o., 2004.
15. Mann Aarne B. Odchádzanie za prácou mimo obce. Podolák J.a kol. Horná Cirocha: vlastivedná monografia zátopovej oblasti. Košice : Východoslovenské vydavateľstvo v Košiciach pre Východoslovenské múzeum v Košiciach a Vlastivedné múzeum v Humennom, 1985. S. 263–270.
16. Markuš M. Ľudová strava. Podolák J.a kol. Horná Cirocha: vlastivedná monografia zátopovej oblasti. Košice : Východoslovenské vydavateľstvo v Košiciach pre Východoslovenské múzeum v Košiciach a Vlastivedné múzeum v Humennom, 1985. S. 351–374.
17. Sigmundová M. Svadba. Podolák J. a kol. Horná Cirocha: vlastivedná monografia zátopovej oblasti. Košice : Východoslovenské vydavateľstvo v Košiciach pre Východoslovenské múzeum v Košiciach a Vlastivedné múzeum v Humennom, 1985. S. 421–430.
18. Večerková E. Tělo v rituálech a věštění. Tělo jako kulturní fenomén: «já nejsem dřevo, jsem duch a tělo» / [Příspěvky z konference karpatologické komise pro lidové obyčeje MKKK konané v Muzeu Hodonínska v Hodoníně v roce 2009] ; Tarcalová L., ed. Uherské Hradiště: Slovácké muzeum, 2010. S. 29–34.