Автор
Вархол Йосиф
доктор філософії, фольклорист (Свидник, Словацька Республіка)
Вархол Надія
докторка філософії, фольклористка (Свидник, Словацька Республіка)
Розвиток вітчизняних локальних монографічних досліджень
у контексті світової гуманітаристики в першій половині ХХ століття
Анотація
У статті розглядається роль хмільних напоїв як складової традиційної народної культури українців, які проживають у Південно-Східній Словаччині. Як засвідчують дослідження, проведені на окреслених теренах, вживання алкогольних напоїв відігравало певну роль у родинній обрядовості, особливо в передвесільний час (спросини) та в самому весільному обряді, коли вже з давніх-давен заздоровний келишок був ознакою згоди дівчини на одруження. Залишок спиртного в келишку виливали позад себе, що мало означати забезпечення молодятам достатку в майбутньому, це була певна форма жертвопринесення. Частування хмільними напоями на весіллі й хрестинах (причому з однієї чарки для всіх) здійснював чоловік, якого називали чопнарь. За давньою традицією в домовину небіжчикові клали його улюблену річ, а п’яниці, звичайно, – пляшку горілки. Окремі складові календарної обрядовості теж пов’язані з уживанням алкоголю. Під час Андріївських вечорниць відбувалися дівочі ворожіння: дівчата виливали в холодну воду розтоплений свинець або віск через отвір у ключі. За формою затверділого свинцю чи воску вони намагалися передбачити своє майбутнє – якщо він нагадував пляшку, то це означало, що наречений буде п’яницею. Зазвичай на Святий вечір у невимолочений вівсяний сніп, що його ставили на покуть, вкладали пляшку горілки, яку споживали під час ритуальної трапези. Після вечері ґазда залишок горілки виливав під стелю, щоб був добрий урожай і сприятлива погода. Вірили, що людину до надмірного споживання алкоголю – пияцтва – привела зла, нечиста сила; тому намагалися охоронитися перед нею різноманітними магічними практиками. Варто зауважити, що вживання хмільних напоїв відображено в прислів’ях, приказках та в жартівливих, так званих п’яницьких, піснях, що їх співали на весіллях, хрестинах, храмових святах (кермеш), гостинах.
Ключові слова
хмільні напої, алкоголь, весілля, чопнарь, тост, прислів’я та приказки.
Джерела та література
- Гривна В. Народні звичаї Маковиці. Братислава : Центральний комітет Культурного союзу українських трудящих в ЧССР у Словацькому педагогічному видавництві, Відділ української літератури в Пряшеві, 1973.
- Дулеба А. З вечуркових традицій нашого села. Народний календар 1988. Братислава : Словацьке педагогічне видавництво, Відділ української літератури в Пряшеві, 1987.
- Мушинка М. Матеріальна культура. Лемківщина. Земля – люди – історія – культура / ред. Б. Струмінський. Видано коштом і заходами Організації Оборони Лемківщини в ЗСА Перший Відділ у Нью-Йорку. Нью-Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1988. Т. ІІ.
- Народне весілля із Старини / записав 7 липня 1976 Михайло Гиряк від Юрія Колинчака. Дружно вперед. Пряшів, 1977. № 2.
- Народне весілля із Старини / записав 7 липня 1976 Михайло Гиряк від Юрія Колинчака. Дружно вперед. Пряшів, 1977. № 3.
- Прислів’я – приказки / записав Юрій Харитун в с. Острожниця Снинського округу. Нове життя. Пряшів, 1989. № 10. С. 8.
- Прислів’я – приказки / записав Юрій Харитун в Старинській долині. Нове життя. Пряшів, 1987. № 38. С. 8.
- Прислів’я – приказки / записав Юрій Харитун. Нове життя. Пряшів, 1987. № 16. С. 8.
- Рахно К. Крик кажана. Гончарство у фольклорній спадщині українців. Монографія / Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Опішне : Українське народознавство, 2020.
- Харитун Ю. Краю мій рідний. Пряшів : Центральний комітет Культурного союзу українських трудящих, 1987.
- Чурпек І. Коли младу чепили... народне весілля із села Владича Стропківського округу. Пряшів : Союз русинів-українців Словацької Республіки у видавництві Ладислав Цупер, 2018.
- Čižmár J. Svadobný obrad Ukrajincov-Rusínov na Východnom Slovensku. Svidnícka dolina. Diplomová práca / Filozofická fakulta, Univerzita Jana Evangelisty Purkyně. Brno, 1971.
- Komorovský J. Tradičná svadba u Slovanov. Bratislava : Univerzita Komenského, 1976.
- Kundľa M. Jakubany včera a dnes. Tlačiareň Kežmarok, spol. s.r.o., 2004.
- Mann Aarne B. Odchádzanie za prácou mimo obce. Podolák J.a kol. Horná Cirocha: vlastivedná monografia zátopovej oblasti. Košice : Východoslovenské vydavateľstvo v Košiciach pre Východoslovenské múzeum v Košiciach a Vlastivedné múzeum v Humennom, 1985. S. 263–270.
- Markuš M. Ľudová strava. Podolák J.a kol. Horná Cirocha: vlastivedná monografia zátopovej oblasti. Košice : Východoslovenské vydavateľstvo v Košiciach pre Východoslovenské múzeum v Košiciach a Vlastivedné múzeum v Humennom, 1985. S. 351–374.
- Sigmundová M. Svadba. Podolák J. a kol. Horná Cirocha: vlastivedná monografia zátopovej oblasti. Košice : Východoslovenské vydavateľstvo v Košiciach pre Východoslovenské múzeum v Košiciach a Vlastivedné múzeum v Humennom, 1985. S. 421–430.
- Večerková E. Tělo v rituálech a věštění. Tělo jako kulturní fenomén: «já nejsem dřevo, jsem duch a tělo» / [Příspěvky z konference karpatologické komise pro lidové obyčeje MKKK konané v Muzeu Hodonínska v Hodoníně v roce 2009] ; Tarcalová L., ed. Uherské Hradiště: Slovácké muzeum, 2010. S. 29–34.