Повернутись до журналу

Демонологічне оповідання: дефініція та історія терміна

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Ягело Світлана
Стор.:
103–111
УДК:
398.41:82-32](083.71)(477)“18/19”
DOI:
https://doi.org/10.15407/mue2022.21.103
Бібліографічний опис:
Ягело, С. (2022) Демонологічне оповідання: дефініція та історія терміна. Матеріали до української етнології, 21 (24), 103–111.
Надійшла:
10.02.2022
Рекомендована до друку:
25.11.2022

Автор

Ягело Світлана

кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, учений секретар Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (Львів, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9990-1022

 

Демонологічне оповідання: дефініція та історія терміна

 

Анотація

У фокусі уваги дослідження перебуває жанр демонологічного оповідання, відстежується його стратифікація, а також питання етимології терміна та історія його функціонування. Побутування терміна і його змістове навантаження розглядаються в історичній ретроспективі: від часів, коли активізувалася увага до демонологічної традиції як такої, тобто від початку ХІХ ст., від утворення гуртка «Руська трійця». Не слід забувати, що її представник Я. Головацький значною мірою окреслив орієнтири щодо питання диференціації народної прози ще в другій половині ХІХ ст. Пізніше цієї проблематики торкалися й інші визначні представники української культури, зокрема представник цього ж гуртка І. Вагилевич, а згодом М. Драгоманов, І. Франко, В. Гнатюк, Ф. Колесса.

У статті простежуються тенденції в дефініції жанрового різновиду демонологічного оповідання від межі ХІХ–ХХ ст. як періоду, що характеризувався початком сприйняття й розуміння демонологічних наративів, а також спроб їхньої класифікації і систематизації та наукового обґрунтування й осмислення. Не залишається поза увагою і класифікація текстів у фольклористиці за радянських часів та в сучасну епоху. Мета статті – простежити процес входження у фольклористичну науку терміна «демонологічне оповідання» на позначення народних творів про зустріч людини з демонічною істотою. Показано межі його використання; окреслено орієнтири в дефінітивному питанні; з’ясовано специфіку демонологічних оповідань як жанрового різновиду в контексті неказкової прози. У статті використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу.

Історичний метод допоміг виявити, простежити та проаналізувати спроби теоретичного усвідомлення творів демонологічного змісту українських дослідників усної словесності, а також учених пострадянського простору.

 

Ключові слова

демонологія, демонологічне оповідання, жанр, сюжет, мотив.

 

Джерела та література

  1. Азбелев С. Отражение дейстительности в преданиях, легендах, сказаниях. Прозаические жанры фольклора народов СССР:тезисы доклада Всесоюзной научной конференции (21–23 мая 1974 г., г. Минск). Минск, 1974. С. 96–110.
  2. Азбелев С. Проблемы международной систематизации преданий и легенд. Русский фольк­лор. Москва ; Ленинград, 1966. Т. 10. С. 176–196.
  3. Брицина О. Билиця. Українська літературна енциклопедія. Київ, 1988. Т. 1. С. 163.
  4. Брицина О. Бувальщина. Українська літературна енциклопедія. Київ, 1988. Т. 1. С. 240.
  5. Бріцина О., Довженок Г. Українські епічні прозові наративи. URL : http://ukrainaforever.narod.ru/ukrproza.html.
  6. Буґера І. Звичаї та вірування Лемківщини. (Бібліотека Лемківщини). Наш Лемко. Львів, 1939. Чис. 15. 40 с.
  7. Виклади давньослов’янських легенд, або міфологія, укладена Я. Ф. Головацьким. Київ : Довіра, 1991. 94 с.
  8. Гнатюк В. Українська народня словесність (в справі записів українського етнографічного матеріалу). Відень, 1916. 45 с.
  9. Гринченко Б. Д. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях : в 3 т. Вып. 1: Рассказы, сказки, предания, пословицы, загадки и пр. Чернигов, 1895. 308 с.
  10. Гринченко Б. Д. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях : в 3 т. Вып. 2: Рассказы, сказки, предания, пословицы, загадки и пр. Чернигов, Чернигов, 1897. 390 с.
  11. Грицай М. С., Бойко В. Г., Дунаєвська Л. Ф. Українська народнопоетична творчість. Київ : Наукова думка, 1983. 357 с.
  12. Давидюк В. Українська міфолологічна легенда. Львів : Світ, 1992. 176 с.
  13. Дей О. Легенди та перекази. Легенди та перекази. Київ : Наукова думка, 1985. С. 7–36.
  14. Дмитренко М. Українська фольклористика: історія, теорія, практика. Київ : Народознавство, 2001. 576 с.
  15. Драгоманов М. Замітки про систематичне виданє творів української народної словесно­сти. Розвідки Михайла Драгоманова про українську народню словесність і письменство. Львів, 1899. Т. 1. 260 с.
  16. Зухба С. Жанровый состав абхазкой народной несказочной прозы. Прозаические жанры фольклора народов СССР : тезисы доклада Всесоюз. науч. конф. «Прозаические жанры фольклора народов СССР» (21–23 мая 1974, г. Минск). Минск, 1974. С. 203–204.
  17. Кабашников К. До характеристики жанрового складу білоруської народної прози. Народна творчість та етнографія. 1974. № 4. С. 59–68.
  18. Кербелите Б. Типы народных сказаний: структурно-семантическая классификация литовских этиологических, мифологических сказаний и преданий. Санкт-Петербург : Европейский дом, 2001. 605 с.
  19. Колесса Ф. Українська усна словесність : загальний огляд і вибір творів. Львів, 1938. 644 с. (Науково-популярна бібліотека товариства «Просвіта»; Ч. 1–4).
  20. Малорусские народные предания и рассказы. Свод Михаила Драгоманова. Киев, 1876. 434 с.
  21. Мелетинский Е. М. Народный эпос. Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении. Роды и жанры литературы. Москва, 1964. С. 50–96.
  22. Мишанич С. В. Усні народні оповідання: питання поетики. Київ : Наукова думка, 1986. 327 с.
  23. Муродов О. Особенности таджикских демонологических рассказов. Прозаические жанры фольклора народов СССР: тезисы доклада на Всесоюз. науч. конф. «Прозаические жанры фольк­лора народов СССР» (21–23 мая 1974 г., г. Минск). Минск, 1974. С. 204–205.
  24. Померанцева Э. В. Русская устная проза : учебное пособие по спецкурсу для студентов пед. ин-тов по спец № 2101 «Русский язык и литература». Москва : Просвещение, 1985. 272 с.
  25. Пропп В. Жанровый состав русского фольклора. Русская литература. 1964. № 4. С. 58–76.
  26. Пропп В. Я. Фольклор и действительность. Москва : Наука, 1989. 233 с.
  27. Сокіл В. Народні легенди та перекази українців Карпат. Київ : Ін‑т народознавства НАН України, 1995. 157 с. (Препринт. НАН України, Ін‑т народознавства).
  28. Сухобрус Г. Легенди та перекази. Українська народна поетична творчість. Київ, 1958. Т. 1. С. 401–423.
  29. Франко І. Людові вірування на Підгір’ї. Етнографічний збірник. Львів, 1898. Т. 5. С. 160–218.
  30. Франко І. Передмова до збірки «Галицькі народні казки. В Берлині пов. Бродського із уст народа списав Осип Роздольський». Етнографічний збірник. Львів, 1895. Т. 1. С. 1–3.
  31. Чистов К. В. К вопросу о принципах классификации жанров устной народной прозы. Материалы VII Международного конгресса антропологических и этнографических наук (3–10 авг. 1964 г., г. Москва). Москва, 1964. 10 с.
  32. Чистов К. В. Прозаические жанры в системе фольклора. Прозаические жанры фольклора народов СССР: тезисы доклада на Всесоюзной научной конференции (21–23 мая 1974, г. Минск). Минск, 1974. С. 6–31.
  33. Ягело С. Жанрова дефініція демонологічних оповідань. Spheres of culture. 2016. Vol. XV. P. 114–124.
© ІМФЕ