Повернутись до журналу

Символічно-культурні коди воєнних реалій в Україні

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Лисюк Наталія
Стор.:
117–124
УДК:
355.01(477+470+571):81’276.6:355]"20"
DOI:
https://doi.org/10.15407/mue2022.21.117
Бібліографічний опис:
Лисюк, Н. (2022) Символічно-культурні коди воєнних реалій в Україні. Матеріали до української етнології, 21 (24), 117–124.
Надійшла:
20.10.2022
Рекомендована до друку:
25.11.2022

Автор

Лисюк Наталія

кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-0820-6707

 

Символічно-культурні коди воєнних реалій в Україні

 

Анотація

У статті досліджуються сучасні способи вербалізації такого віддавна сакралізованого концепту, як скоєне під час війни зумисне вбивство ворога, який загрожував існуванню роду чи племені. Таке вбивство у давнину розглядалось як сакральне дійство, освячене необхідністю виживання, а відтак було достоту героїзоване. Таким воно вважається й нині, проте в сучасному суспільстві існує неписане табу на прямі висловлювання про це з огляду на моральні принципи та докори сумління.

Джерельним матеріалом для розвідки стали публікації трьох широко відомих українських Telegram-каналів та фотожаби, оприлюднені в Інтернеті в період від 24 лютого 2022 року, тобто в ході російсько-української війни.

У воєнний час для вираження концепту вбивства актуалізувались обсценний, видовищний, аграрно-промисловий та кулінарний культурно-символічні коди, за допомогою яких утворюються нові евфемізми та паремії.

Обсценний код використовує доволі значний шар нецензурної лексики, пов’язаної з тілесним низом. Видовищний код є безперечним витвором сучасної маскультури. За допомогою аграрно-промислового коду, що теж потрапив до воєнного мейнстриму, деталізуються уявні стратегії використання військовополонених та трупів ворогів. Особливої ж популярності набув кулінарний код, у рамках якого знищення військ противника описується як процес приготування різних м’ясних та овочевих страв за допомогою вогню або подрібнення.

Нові культурно-символічні коди (крім видовищного) мають міфологічне підґрунтя, творчо переосмислюючи та обіграючи давні міфологеми. Зокрема, фундаментом для утворення нових евфемізмів послугували міфологічні уявлення про життя як вегетаційний цикл, про вічно голодну смерть-пожирательку та про кулінарну обробку сирих продуктів вогнем як спосіб їх окультурення, а також про лайку як спосіб приниження й морального знищення ворога.

 

Ключові слова

 російсько-українська війна, вбивство ворогів, табу, культурно-символічний код, евфемізм, міфологема.

 

Джерела та література

  1. Десятерик Дм. Професор Леся Ставицька: «Лайку не можна винищити в принципі». Українська правда. 15 лютого 2008 р. URL : https://life.pravda.com.ua/columns/2008/02/15/1055/.
  2. Леви-Строс К. Мифологики : в 4 т. Т. 1 : Сырое и приготовленное. Москва ; Санкт-Петербург : Университетская книга, 1999. 406 с.
  3. Мокиенко В. М. Русская бранная лексика: цензурное и нецензурное. Русистика (Berlin). 1994. № 1–2. С. 50–73.
  4. Мушкетик Л. Персонажі української народної казки. Київ : Український письменник, 2014. 360 с.
  5. Фрейд З. Тотем и табу. Фрейд З. «Я» и «Оно». Труды разных лет: в 2 кн.  Тбилиси : Мерани, 1991. Кн. 1. С. 193–350.
  6. Фрейденберг О. М. Поэтика сюжета и жанра. Период античной литературы. Москва : Лабиринт, 1997. 448 с.
  7. Фрэзер Дж. Дж. Золотая ветвь: исследование магии и религии. Москва : Политиздат, 1983. 832 с. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-349-00635-9_4.
  8. Dow J. W. Cannibalism. In Tenenbaum, B. A. (ed.). Encyclopedia of Latin American History and Culture. Vol. 1. New York : Charles Scribner’s Sons, 1996. Pp. 535–537. URL : https://web.archive.org/web/20111007090705/https:/files.oakland.edu/users/dow/web/personal/papers/cannibal/cannibal.html.
  9. Huizinga J. Homo Ludens: A Study of the Play-Element in Culture. London, Boston and Henley : Routledge & Kegan Paul, 1980. 220 p.
  10. Mohr M. Holi Sh*t: A Brief History of Swearing. New-York : Oxford University Press, 2013. 316 p.
© ІМФЕ