«Николаєва» братів Прилипчанів – вершина світового традиційного інструменталізму

Автор

Хай Михайло

доктор мистецтвознавства, професор, провідний науковий співробітник відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0604-025X

«Николаєва» братів Прилипчанів – вершина світового
традиційного інструменталізму

Анотація

Серед феноменальних явищ традиційної музичної культури українців, поряд із прадавніми виявами музично-героїчної епіки (билини й думи), відомою на весь світ культурою гуртового співу (календарні й обрядово-ритуальні наспіви, лірико-підголоскові пісні), особливе місце займають інструментальні награвання пастівницького побуту, особливо широкоформатні рекреативні інструментально-танцювальні дійства.

У цьому дослідженні на прикладі унікальної гуцульської «игри» на трьох однорідних інструментах, де три основні функції (мелодія, «контра» / «секунд» і «бас») відтворюються на трьох народних скрипках родинним гуртом у складі трьох рідних братів (відповідно Спиридон, Кирило та Лука Прилипчани), аналізується форма складної за структурно-типологічною будовою та розгорнутою за політематичною конструкцією композиції коломийково-«гуцулкового» складу, що має назву «Николаєва».

Це дає всі підстави висувати зазначений твір, як і загалом усю традицію широкоформатного ансамблево-скрипкового виконавства українських горян (гуцулів і бойків), на розгляд Комісії ЮНЕСКО з нематеріальної спадщини як витвір традиційної культури, що є надбанням усього людства.

Ключові слова

«Николаєва», брати Спиридон, Кирило та Лука Прилипчани, парадигматика народної інструментальної музики, феномен традиційного інструменталізму.

Джерела та література

1. Гусак Р. Традиції клезмерів Поділля. Вінниця, 2013. 287 с.
2. Кіндратюк Б. «Історія української літератури» М. Грушевського як етноорганологічне джерело. Івано-Франківськ, 2017. 203 с.
3. Лисенко М. В. Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень у виконанні кобзаря Вересая. Київ, 1978. 95 с.
4. Маркович Г. Михайло Хай. Науково-етнофонічний досвід. Хмельницький, 2019. 446 с.
5. Мацієвський І. Грають брати Прилипчани. Грають брати Прилипчани. Інструментальна традиція Буковинської Гуцульщини. Аудіокасета. Київ : УКСП «Кобза», 1997.
6. Мацієвський І. Музичні інструменти гуцулів. Вінниця, 2012. 463 с.
7. Мацієвський І. Християнське та етнотрадиційне в інструментальній народній культурі народів Карпат: взаємозв’язки та антиномії. Традиційна музика Карпат: християнські звичаї та обряди. Івано-Франківськ, 2000. С. 10.
8. Народна інструментальна музика Середньої Наддніпрянщини / упоряд., вступ. стаття М. Хая. Київ, 2019. 281 с.
9.  Сокальский П. Русская народная музыка, великорусская и малорусская в ее строении мелодическом и римическом и отличие ее от основ современной музыки. Харьков, 1888. 476 с.
10. Хай М. Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція). Київ ; Дрогобич, 2011. 559 с.
11. Хай М. Українська інструментальна музика усної традиції. Київ ; Дрогобич, 2011. 467 с.
12. Хай М. Микола Будник і кобзарство. Львів, 2015. 320 с.
13. Хай М. Музика Бойківщини. Київ, 2002. 303 с.
14. Хай М. Синкретична скрипкова традиція буковинських гуцулів братів Прилипчанів. Прилипчани. Проект «Моя Україна «Берви». AVE 020. Київ : Арт Екзистенція Арт Велес, 2010. С. 5–7.
15. Хай М. Ембріональні форми антифонно-поліфонічного мислення в сучасному колядницькому обряді бойків. Традиційна музика Карпат: християнські звичаї та обряди. Івано-Франківськ, 2000. С. 20–42.
16. Шостак В. Цінності, що виходять за межі часу. Ужгород, 2014. 160 с.