Групова жертовність як маркер національної ідентичності: український досвід

Автор

Дєдуш Олексій

кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник відділу «Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1040-2241

Групова жертовність як маркер національної ідентичності: український досвід

Анотація

Стаття присвячена розробці та аналізу поняття «групова жертовність». Його можна детермінувати як групу загиблих, постраждалих, рідше репресованих осіб, які вчинили акт героїчного чину, що суттєво вплинув на хід певного більш масштабного явища або мав неабияке символічне значення, сприяючи ідейному наповненню продовження боротьби в тій чи іншій формі. У цьому розумінні полеглі чи постраждалі є не об’єктами злочинних посягань ворогів, а суб’єктами дієвого, мотиваційного наповнення національної ідентичності. Тому приділено знач­ну увагу теоретично-понятійному апарату проблематики. Серед ознак групової жертовності ми виокремлюємо: усталену назву, факт героїзму, наявність особливо непримиримого ворога, початкове публіцистичне або усно-історичне висвітлення чину групової жертви, фіксація в національній історіографії, конкретний перелік групової жертви, локалізованість у місці та часі, визначену мету, заради досягнення якої вчинено подвиг. Функціями групової жертовності є, зокрема, такі: трансляція національної ідентичності, формування національного історичного наративу, глорифікація громадянсько-релігійного культу та апробація культурно-ідентифікаційного базису нації. Українські групові жертви в боротьбі за незалежність мали місце ще на початку нашої модерної державності – у часи національно-визвольних змагань 1917–1921 років. Пам’ять про них була збережена завдяки активній роботі екзильних учених-гуманітаріїв. Нову сторінку в груповій жертовності українців було відкрито в лютому 2014 року, коли почався новий етап боротьби з російським імперіалізмом. Так, у список борців за незалежність України своїм героїчним чином вписали себе Небесна Сотня, «кіборги», захисники міст-героїв України та інші. Стресово-мотиваційний потенціал групової жертовності має величезний вплив на сучасні українські націоідентифікаційні практики.

Ключові слова

групова жертва, українська національна ідентичність, громадянська релігія, російсько-українські війни.

Джерела та література

1. Бій під Крутами 100 років потому. 28 лютого 2022 року там розгромили росіян. URL : https://texty.org.ua/articles/109069/bij-pid-krutamy-sto-rokiv-potomu-28-ljutoho-2022-roku-tam-znovu-rjatuvaly-kyyiv/.
2. Дашківська І. Бій у Бузковому парку Херсона очима учасника Сергія Гаражка (Отамана): Кулемет бив так, що я бачив лише, як гілки відлітають. Фоторепортаж. Censor.net. URL : https://censor.net/ua/p3389028.
3. Звернення Президента України від 6 березня 2022 р. URL : https://www.facebook.com/watch/?v=343634401019245.
4. Карбович З. Дві Революції. Сурма. Січень 1951. № 27. С. 6.
5. Крім виконання обов’язку, треба ще посвяти. Холмська земля. 1944. 14 травня. № 20. С. 3.
6. Скорина Л. Латинсько-український, українсько-латинський словник. Київ : Обереги, 2004. 448 с.
7. Трагедія Базару. Діло. 1937. 21 листопада. № 257. С. 7.
8. Трагедія на Крутах. Нова Рада. 1918. 16 березня. № 35. С. 4.
9. Шамрук Н. Сутність поняття «віктимологія» в сучасній науці. Актуальні питання теорії та практики в галузі права, освіти, соціальних та поведінкових наук – 2021 : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Чернігів, 22–23 квітня 2021 р.). Чернігів : Академія ДПтС, 2021. С. 214–217.
10. Сушинський О., Подільська С. Якою в історію України увійде битва за Донецький аеропорт: цифри та факти. Армія Inform. URL : https://armyinform.com.ua/2020/01/20/yakoyu-v-istoriyu-ukrayiny-uvijde-bytva-za-doneczkyj-aeroport-czyfry-ta-fakty/.
11. Bernhard H.; Fischbacher U.; Fehr E. Parochial altruism in humans. Nature. 2006. Vol. 442. No. 7105. Pp. 912–915. DOI : https://doi.org/10.1038/nature04981.
12. McNamara R. A.; Henrich J. Kin and Kinship Psychology both influence cooperative coordination in Yasawa, Fiji. Evolution and Human Behavior, March 2017, vol. 38, iss. 2, pp. 197–207. DOI : https://doi.org/10.1016/evolhumbehav.2016.09.004.
13. Mizruchi S. L. The Science of Sacrifice: American Literature and Modern Social Theory. Princeton University Press, 1998. 496 pp. DOI : https://doi.org/10.1515/9781400822478.
14. Swann W., Gómez A., Seyle C., Morales F., Huici C. Identity fusion: The interplay of personal and social identities in extreme group behavior. Journal of Personality and Social Psychology. 2009. Vol. 96. Pp. 995–1011. DOI : https://doi.org/10.1037/a0013668.
15. Tajfel H., Turner J. C. An integrative theory of intergroup conflict. The social psychology of intergroup relations/ Austin W. G., Worchel S., eds. Monterey, CA : Brooks-Cole, 1979. Pp. 33–47.
16. Ukraine war: Relatives of last Mariupol fighters share pride. BBC. URL : https://www.bbc.com/news/av/world-61157589.
17. Whitehouse H. Dying for the group: Towards a general theory of extreme self-sacrifice. Behavioral and Brain Sciences. 2018. Pp. 1–64. DOI : https://doi.org/10.1017/S0140525X18000249.