Повернутись до журналу

Сучасне волонтерство як традиційна практика української народної культури

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Сушко Валентина
Стор.:
51–56
УДК:
356.15:323.13:351.862.2](477)
DOI:
https://doi.org/10.15407/mue2023.22.051
Бібліографічний опис:
Сушко, В. (2023) Сучасне волонтерство як традиційна практика української народної культури. Матеріали до української етнології, 22 (25), 51–56.
Надійшла:
10.12.2023
Рекомендована до друку:
14.12.2023

Автор

Сушко Валентина

кандидатка історичних наук, доцентка, старша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, членкиня Спілки етнологів та фольклористів м. Харкова (Харків,
Україна).

ОRCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0480-1473

 

Сучасне волонтерство як традиційна практика української народної культури

 

Анотація

Реалії сучасності відкоригували терміни, і нині «волонтери» – це беззбройні добровольці, що безкоштовно виконують гуманітарні місії.

Взаємодопомога в традиційному суспільстві була умовою виживання громади. Відчуття справедливості вимагало віддяку за корисну справу. Християнство запровадило доброчинство абсолютно без відшкодування. Українська молодь у XVII–XIX ст. об’єднувалася в молодіжні церковні братства, завданням яких було наведення чистоти в храмі після Служби, зміна риз на образах на свята та підготовка внутрішнього простору храму до свят, наведення ладу на кладовищах. Іншим проявом народної ініціативи було формування та підтримка народного війська. І ці уявлення були настільки важливими, що навіть радянські часи не змогли викорінити їх.

Події на Майдані в Києві 2013 року дали поштовх потужному руху добровільної і ґрунтованої на засадах братерської підтримки допомоги, за яку не годиться пропонувати якесь фінансове відшкодування. Від початку повномасштабного вторгнення українці, що з певних причин не могли долучитися до війська, активно, без жодних формальностей, почали допомагати одне одному в різних потребах: харчами й ліками старшим людям і постраждалим від російської агресії; у догляді за тваринами; у розборі завалів та багато ще в чому. Деякі потреби була змога задовольнити в стислий термін; інші стали постійними, і для їхнього забезпечення були створені волонтерські об’єднання.

Нині волонтерський рух набув масового поширення: професійна допомога на безоплатній основі як війську, так і цивільним, яку надають фахові спеціалісти та особи, у яких хобі переросло у фах; люди, які виділяють на таку допомогу весь свій час або тільки відтинок часу та за певних умов. Важливою частиною волонтерства є донати. Саме готовність та здатність самоорганізуватися, поставити цілі й завдання та вдало їх вирішити і є характерною особливістю сучасної української політичної нації.

Спілкування з окремими особами й волонтерськими об’єднаннями зі Львова, Запоріжжя, Луцька та Харкова доводить, що всі українці з початку повномасштабного вторгнення відчули нагальну потребу допомагати одне одному та рідному війську в обороні нашої держави.

 

Ключові слова

українська народна культура, українська політична нація, взаємодопомога, волонтерство.

 

Джерела та література

  1. Багалій Д. І. Історія Слобідської України / [передмова, коментар В. В. Кравченка ; художник, упорядник ілюстрацій В. О. Ріяка]. Харків : Основа, 1991. 256 с.
  2. Материалы для изучения обычного права в Харьковской губ. Гл. I. О праве наследования у крестьян Харьковского уезда. Харьковский сборник: литературно-научное приложение к «Харьковскому календарю» на 1893 год. Вып. 7‑й / издание Харьковского губернского статистического комитета [под ред. члена-секретаря комитета В. В. Иванова]. Харьков : Типография губернского правления, 1893. С. 395–412.
  3. Пурдя І. М. Втрачені храми Балаклійщини. Харків : ФОП Бровін О. В., 2016. 192 с.
  4. Словник іншомовних слів / за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії Академії наук Української РСР, 1975. 776 с.
  5. Сумцов М. Ф. Слобожане. Історико-етнографічна розвідка / підготовка тексту й мовна редакція Леоніда Ушкалова ; слово до читача, примітки та післямова Володимира Фрадкіна. Харків : Акта, 2002. 282 с.
  6. Українці. Історико-етнографічна монографія у двох книгах. Кн. 1. Опішне : Українське народознавство, 1999. 528 с., іл.
  7. ВОЛОНТЕРИ. Серія 1. ДРОН ДО ЗАВТРА (Ігор Ласточкін х Кирило Ганін) + eng subs. Волонтери про волонтерів. URL : https://www.youtube.com/watch?v=zMZWWbV0mSg.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ