Повернутись до журналу

Сучасна українська сім’я в умовах війни

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Бех Катерина
Стор.:
125–132
УДК:
392.3:356.15]:355.01(477.42+477.46+477.51)
DOI:
https://doi.org/10.15407/mue2023.22.125
Бібліографічний опис:
Бех, К. (2023) Сучасна українська сім’я в умовах війни. Матеріали до української етнології, 22 (25), 125–132.
Надійшла:
11.12.2023
Рекомендована до друку:
14.12.2023

Автор

Бех Катерина

кандидатка історичних наук, наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6779-623X

 

Сучасна українська сім’я в умовах війни

 

Анотація

У статті на основі зібраних експедиційних матеріалів описано особливості створення, існування та життєдіяльність сучасної української сім’ї в умовах воєнних дій. Польовий матеріал з оригінальними життєвими історіями занотовано від респондентів з різних регіонів України (Житомирської, Черкаської, Чернігівської обл.). У публікації використано статистичні дані офіційних джерел, представлено алгоритми оновлених нормативно-правових актів у сфері регулювання сімейних відносин. У студії розглянуто сучасну українську сім’ю як складову соціокультурної системи, існування, функціонування та розвиток якої головно впливає на перспективу націєтворення.

У розвідці  проаналізовано особливості формування і трансформацій сімейних цінностей, які сьогодні залежать насамперед від загроз життю та здоров’ю членів сім’ї; описано сучасні формати укладання шлюбу, що забезпечуються державно-правовим механізмом; окреслено мотивації в прий­нятті рішень про створення сім’ї, а саме – збереження відповідальності за своїх близьких; простежено розвиток емоційно-психологічного тла та необхідності взаємозв’язку всіх членів сім’ї під час довгої розлуки та в критичних ситуаціях. Зокрема, звернено увагу на важливість існування повноцінної сім’ї для виховання дітей власне в кризовий та небезпечний час. У статті також приділено увагу трансформації сімейних ролей, а саме їх розподілу та значенню в умовах воєнного стану. Ідеться, наприклад, про вивищення ролі жінки-військової не лише на рівні сім’ї, а й у суспільстві. Проаналізовано специфіку волонтерства як додаткової функції та патріотичного обов’язку сім’ї. Здійснено огляд особливостей взаємовідносин сімей з родичами, які проживають у росії; представлено польовий фактаж від різних респондентів, що підтверджують розрив відносин на користь громадянській позиції або виявляють бажання підтримки зв’язку з рідними, незалежно від суспільно-політичних суперечностей.

 

Ключові слова

воєнний стан, укладання шлюбу, сім’я, сімейні цінності, виховання особистості, родинні зв’язки, волонтерство, сімейний та громадянський обов’язки.

 

Джерела та література

  1. Бех К. Весілля в умовах війни як складова сучасної етнокультури українців. Українознавство. 2022. № 4. С. 210–219. DOI : https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(85).2022.270124.
  2. Гуйван О. В Україні почали менше розлучатись. Мінюст. СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ. 19 серпня 2022. URL : https://suspilne.media/273053-v-ukrainipocalimense-rozlucatis-minust/ (дата звернення 22.10.2022).
  3. Костюшко Г. О. Духовні цінності української сім’ї як дієвий чинник національно-патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 11 : Соціальна робота. Соціальна педагогіка. 2018. Вип. 25. С. 30–36.
  4. Мандебура О. Сім’я як цінність у площині суспільних цінностей. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2011. Вип. 4 (54). С. 99–111.
  5. Слюсар Л. Українська сім’я в умовах війни. Демографія та соціальна економіка. 2023. № 2 (52). С. 3–20. DOI : https://doi.org/10.15407/dse2023.02.003.
  6. «Шлюб за 24 години» замість державної сімейної стратегії. Всі разом! Громадянський рух. 24.10.2016. URL : https://vsirazom.ua/article/shlyub-za-24-godini-zamist-derzhavnoi-simejnoi-strategii (дата звернення 21.10.2022).
© ІМФЕ