Атрибутика весільної обрядовості міста: семантика і символіка

Автор

Бех Катерина

молодший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.

Атрибутика весільної обрядовості міста: семантика і символіка

Анотація

У статті розглянуто та розкрито значення й символіку традиційної і нових форм атрибутики весільного церемоніалу в місті. Простежено функціонування традиційних атрибутів залежно від суспільно-політичних і культурних процесів у міському середовищі. Зокрема, у радянський період для використання під час урочистостей було санкціоновано традиційні атрибути – коровай і рушник; у період здобуття незалежності відбулося повернення до широкого використання низки традиційних атрибутів у міському весіллі.

Проаналізовано нові й модифіковані ритуальні компоненти та їхнє виражально-символічне значення при укладанні шлюбу в сучасному місті. Скажімо, на весіллі популярним є обряд «родинного вогнища», який трансформовано до сучасного шлюбного сценарію з традиційної весільної обрядовості, де широко побутували ритуали з використанням свічок і вогню загалом.

Виявлено атрибутивні елементи й обряди з ними, запозичені із західноєвропейської шлюбної культури та адаптовані в сучасному міському весільному церемоніалі. Популярним серед міського населення є використання обручок як символу заручин та пошлюбленості; зокрема, обрядодії, пов’язані з ними, здійснюються на зразок європейського звичаю освідчення та обміну.

У висновках зауважено, що в час динамічних інтеграційно-культурних процесів, які відбуваються головним чином в урбанізованому середовищі, семантика та символіка сучасного комплексу весільної атрибути міського населення відображає як традиційні уявлення українців, так і виражально-смислові значення обрядових компонентів, притаманних західноєвропейським шлюбним церемоніалам.

Ключові слова

весілля, атрибути, символіка, коровай, торт, рушник, бонбоньєрки, обручки, свічка, «родинне вогнище», «весільна лялька».

Джерела та література

1. Американські весільні традиції. URL : https://uk.desertanglican.org/ Wedding-Traditions-37600.
2. Артюх Л. Українська народна кулінарія. Історико-етнографічне дослідження. Київ, 1977. 135 с.
3. Бонбоньєрки – подарунки для гостей. URL : http://leton.org/vidpochinok/svyata-i-podarunki/bonbonerki-podarunki-dlya-gostey.html?print=1&tmpl=component.
4. Борисенко В. Весільні звичаї та обряди на Україні. Історико-етнографічне дослідження. Київ : Наукова думка. 1988. 190 с.
5. Борисенко В., Курочкін О. Весільна гостина в місті. Людина і світ. 1980. № 2. С. 24–29.
6. Вербіцька І. О. Лялька-мотанка – художній оберіг у декоративно-прикладному мистецтві України. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Во- лодимира Гнатюка. Серія : Мистецтвознавство. 2012. № 1. С. 184–188.
7. Весільні келихи. URL : http://vidrodjena.org.ua/wedding-attributes/wedding-glasses/ wedding-glasses.
8. Весільні ляльки на машину і народні прикмети – весільний портал тут весілля. URL : http://jak.bono.odessa.ua/articles/vesilni-ljalki-na-mashinu-i-narodni-prikmeti.php.
9. Весільні штучки. URL : http://www.rivne1.tv/Info/?id=31155.
10. Гаврилюк М., Курочкін О. Обрядово-святкова спадщина східнослов’янських народів в умовах соціалізму. X Міжнародний з’їзд славістів. Софія, вересень 1988 р.: Історія, культура, фольклор та етнографія слов’янських народів : доп. / АН УРСР ; редкол.: відп. ред. П. Сохань та ін. Київ : Наукова думка, 1988. С. 211–227.
11. Герус Л. Оздоби українського короваю: типи, художні ознаки, символіка. Мистецтвознавство: зб. наук. праць. Львів, 2008. С. 63–76.
12. Гуменюк О. Шлюбна обрядовість в СРСР: особливості становлення. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. 2016. Вип. 27. С. 165–167.
13. Демидчук Л. Б. Українська народна іграшка: минуле і сьогодення виробів народних промислів. Вісник Львівської комерційної академії. Серія товарознавча. 2016. Вип. 16. С. 32–36.
14. Зберегти весільний торт на річницю? Легко. URL : http://topwedding.com.ua/zberegti- vesilniy-tort-na-richnicyu-ve/.
15. Кара-Васильєва Т. В., Чорноморець А. Д. Українська вишивка. Київ : Либідь, 2002. 159 с.
16. Кожолянко О. До питання про трансформацію деяких давніх обрядів у сучасній весільній обрядовості міського населення України. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. 2010. Т. 2.
17. Куєвда В. Художнє оформлення залів та кімнат урочистих подій. Народна творчість та етнографія. 1976. № 4. С. 43–48.
18. Курочкін О. В. До історії сватання на Україні. Народна творчість та етнографія. 1971. № 4. С. 77–80.
19. Лебина Н. Советская повседневность: нормы и аномалии. От военного коммунизма к большому стилю. Москва : Новое литературное обозрение, 2015. 189 с.
20. Линюк О. М. Жінка у системі «нової соціалістичної обрядовості». Культура і мистецтво у сучасному світі. 2016. Вип. 17.
21. Мандебура-Нога О. До питання про культ рослин у весільній обрядовості українців. Етнічна історія народів Європи. 1999. Вип. 2. С. 77–80.
22. Міст закоханих. Київ. URL : http://itinery.com.ua/object/view/most-vlyublennyh.
23. Мовна У. Семантика меду в весільному ритуалі: український контекст та європейські паралелі. Народознавчі зошити. 2012. № 5 (107). С. 779–798.
24. Негода О. Весільні прикмети і забобони. URL : https://life.pravda.com.ua/ travel/2009/08/10/24484//.
25. Несен І. Весільний ритуал Середнього Полісся: традиційна структура та реліктові фор- ми (середина ХІХ–ХХ ст.). Вісник Львівського університету. Серія історична. 2008. Вип. 43. С. 261–319.
26. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ–ХХ ст. Типологія, локалізація, художні особливості. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2004. Ч. 1: Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних областей України).
27. Обручки, традиції і прикмети. URL : http://kviti-kviti.pp.ua/89-obruchku-tradicyi- prikmeti.html.
28. Одинцов М. И. Государство и церковь. (История взаимоотношений. 1917–1938 гг.). Москва, 1991. 478 c.
29. Пархоменко Т. Ритуальне застосування свічки у весільних обрядах. Народна творчість та етнографія. 2004. № 5. С. 89–92.
30. Писаренко Ю. Символ ключа в народній обрядовості та міфології. Народна творчість та етнографія. 2002. № 5–6. С. 97–101.
31. Прикмети про обручку. URL : http://narecheni.info/prikmeti/prikmeti-pro-vesilnu- obruchku.html.
32. Рекомендації до обрядів «Одруження» і «Народини». Київ : Комісія по вивченню й впровадженню нових громадянських свят і обрядів Української РСР, 1976. 137 с.
33. Родинне вогнище на весіллі: обряд зі свічок. URL : https://podarunki.in.ua/rodinne- vognishhe-na-vesilli-obryad-zi-svichok.html.
34. Рушник на весіллі, традиції весільного рушника. URL : http://wedding.ua/category/ tradition/162/?lang=ua.
35. Селезньова А. В. Основи орнаментальної побудови композиції весільного рушника. Ві- сник КНУКіМ. Серія : Мистецтвознавство. 2015. Вип. 33. С. 131–139.
36. Сито. Решето. Про Україну. URL : http://about-ukraine.com/sito-takozh-resheto/.
37. Стінянське весілля. Одвічна Русава (Етногр. та фольклор с. Стіна на Поділлі) / Вінниц. центр нар. творчості. Вінниця, 2003. URL : https://stina.at.ua/publ/traditions/ethnology/ stinjanske_vesillja/16-1-0-33.
38. Сумцов Н. О свадебных обрядах, преимущественно русских. Харьков, 1881. VI + 206 + II с.
39. Сценарій проведення весілля. Весільний портал. URL : http://narecheni.info/stsenariyi/ stsenariy-provedennya-vesillya.html.
40. Фіцак І. Весільні звичаї та обряди українського міського населення Прикарпаття у 1940–1980-х роках. Матеріали до української етнології : щорічник. Зб. наук. праць / [гол. ред. Г. Скрипник] ; НАНУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2010. Вип. 9 (12). С. 206–209.
41. Центральний державний архів громадських об’єднань України. Ф. 1, оп. 32, спр. 1830. 134 арк.
42. Щербань О. Глиняний посуд – атрибут весільного обряду Полтавщини (ХІХ–ХХ ст.). Берегиня. 2010. № 2 (65). С. 16–23. URL : http://www.ceramology-inst.gov.ua/articles/177- sherbanglinaposud2011.
43. Щербань О. Піч в традиціях українського народу. URL : http://museum.kh.ua/blogs/ blogs.html?title=Pich-v-tradytsiiakh-ukrainskoho-narodu.
44. Що таке бонбоньєрки або подячки? URL : https://rivne1.tv/news/31155.