Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli

Автор

Дєдуш Олексій

кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник відділу «Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1040-2241

Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli

Анотація

У статті розглянуто поняття «патріотичні неототеми» – популярні культурно-символьні патерни, що мають оберегове та ідеологічно-ідентифікаційне значення в контексті відображення реалій воєнного повсякдення українців. Вітчизняні патріотичні неототеми сягають корінням часів Козаччини. У період бездержав’я та окупації ним став образ Тараса Шевченка, зображення якого було фактично громадянсько-релігійною іконою в оселі свідомого українця. Національно-визвольні змагання 1917–1921 років сприяли появі нових форм патріотичних рефлексій, зокрема через образ «червоної калини» в однойменній пісні. Новий і значно ширший пласт подібних явищ з’явився від початку російської агресії проти України у 2014 році, а під час повномасштабного вторгнення московитських терористів цей перелік значно зріс. Серед ознак патріотичних неототемів ми вирізняємо наявність чіткої назви, реалістичне або міфічне походження, моральну амбівалентність, здатність функціонувати як бренд. За типами можна виокремити такі неототеми: анімалістичні, технологічні, міфологічні, сентенційно-поетичні та презентаційно-одягові. Цей феномен здатний виконувати низку функцій, зокрема символьну-захисну, націоідентифікаційну, пропагандистську, педагогічно-виховну, брендизаційну, мотиваційно-деморалізаторську та паліативну. Походження патріотичних неототемів може бути медійним, інтернет-фольклорним (фольклорним) та авторським. Крім власне позитивних моментів побутування, цей феномен також став об’єктом нещадної комерційної експлуатації, що призводить до інфляції його ідентифікаційного значення. Однак наявні та нові патріотичні неототеми є невід’ємною, «живою» частиною буття українців за умов воєнного часу.

Ключові слова

патріотичні неототеми, українська національна ідентичність, російсько-українська війна, національні ідентитети, українське воєнне повсякдення.

Джерела та література

1. Ведмеденко Fomka. «Вавилон»: Yarmak презентував кліп, який знімали на Мар’їнському напрямку. Західний полюс. 15 березня, 2024. URL: https://z-polus.info/novyny/shoubiz/vavilon-yarmak-prezentuvav-klip-yakii-znim/.
2. Дєдуш О. «Байрактарщина» та українська масова культура per tempus belli. Актуальні проблеми розвитку природничих та гуманітарних наук : збірник матеріалів VІІ Міжнародної науково-практичної конференції (10 листопада 2023 р.) / відп. ред. Г. С. Голуб, М. О. Зінченко. Луцьк, 2023. С. 318–320.
3. Кашперський О., Кашперська Д. «Ой у лузі червона калина» як маркер нових наративотворчих трансформацій мистецької освіти в умовах широкомасштабної агресії рф. Освітологія. 2022. 11 грудня. DOI: https://doi.org/10.28925/2226-3012.2022.11.7.
4. Могилевскія епархіальныя ведомости. 1917. № 1. С. 4.
5. Православная Подолія : Еженедельник Подольской Епархіи. Каменец-Подольск, 1912. № 44. С. 1033.
6. Русскій инвалидъ 1911. № 37. С. 2.
7. Cеменик О. Осучаснення, наруга, діалог: чому виставка «Квантовий стрибок Шевченка» нікого не залишила байдужим. Культура і креативність. URL: https://www.culturepartnership.eu/ua/article/shevchenko_museum.
8. Richards J. Imitation Nation: Blackface Minstrelsy and the Making of African American Selfhood in «Uncle Tom’s Cabin». NOVEL : A Forum on Fiction. 2006. Vol. 39. No. 2. Pp. 204–220. DOI: https://doi.org/10.1215/ddnov.039020204.