Українська кухня як сучасний ідентифікаційний маркер

Автор

Бондаренко Галина

кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3448-494X

Українська кухня як сучасний ідентифікаційний маркер

Анотація

У статті висвітлено зв’язок між кулінарними традиціями та ідентичністю українців; з’ясовано, що їжа може слугувати за маркер ідентичності, сприяючи побудові системи зв’язків і взаємопідтримки в спільноті. Гастрономічна практика пов’язує людей з їхньою культурною спадщиною, історією, всією сукупністю набутих етносом знань, цінностей і практик. Соціальний, культурний, символічний статуси їжі в харчових звичках сприяють збереженню національної ідентичності. До національної культурної спадщини належать і традиційні та регіональні продукти. Утрата їх через окупацію частини державних територій росією сприймається болісно саме через знаковість деяких із них (до прикладу, херсонських кавунів, мелітопольської черешні). Автори культурно-антропологічних досліджень емігрантських спільнот акцентують увагу на важливості харчових практик у формуванні їхньої спільної етнічної ідентичності, вважають, що вона має першорядне значення для формування поглядів мігрантів на власну історію. У зв’язку з війною, вимушеною міграцією 8 млн населення України роль їжі як ідентифікаційного маркера в їхньому житті актуалізувалася. Результати наших досліджень адаптації українських біженців до умов проживання в Польщі, Німеччині, США, Швеції, Австралії засвідчують важливість збереження українцями-переселенцями повсякденних харчових практик і наявності звичних продуктів у раціоні. В умовах війни зростає значення символічно-комунікаційної функції їжі. Українці за кордоном разом святкують календарні свята, День Незалежності. Також організовують дегустації українських страв для представників приймаючих спільнот (на родинному, сусідському, громадському рівнях), які розглядаються як промоція рідної культури. Найпоширеніші страви – борщ, вареники, голубці, деруни, пиріжки. Страви національної кухні використовуються і в сучасній культурній дипломатії: їх готують для прийомів у посольствах, на благодійних заходах українських громад, що сприяє формуванню позитивного іміджу країни.

Ключові слова

українська кухня, маркери ідентичності, мігранти, культурна дипломатія.

Джерела та література

1. Бондаренко Г. Локальна гастрономічна спадщина у сучасних наукових дослідженнях: теоретико-прикладні аспекти. Шості Череванівські наукові читання (на пошану професора А. С. Череваня) : зб. наук. ст. Вип. VІ. Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2022. С. 161–169.
2. Бондаренко Г. Stand with Ukraine: українці Кароліни. Матеріали до української етнології. Київ, 2023. Вип. 22 (25). С. 43–50. DOI: https://doi.org/10.15407/mue2023.22.043.
3. За кордоном – це вільна ніша: відома мережа «Галя Балувана» виходить на європейський ринок і продає франшизу. ВолиньПост. 8 грудня 2022 року. URL : https://www.volynpost.com/articles/2170-za-kordonom--ce-vilna-nisha-vidoma-merezha-galia-baluvana-vyhodyt-na-ievropejskyj-rynok-i-prodaie-franshyzu-umovy.
4. Кацімон О., Довгоп’ята Д. «Мелітопольська черешня»: Росія привласнила український бренд. Далі – «Херсонський кавун»? Радіо Свобода. 22 липня 2024 року. URL : https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-rosiya-krade-brend-melitopolska-chereshnya-dali-khersonskyy-kavun/33045055.html.
5. Тодер Р. «Висока» кухня, або В горах їстимуть добре. Про закарпатську горянську гастрономію. Київ : Осьмук С. Б., 2020. 351 с.
6. Чабан А. Щедрий стіл Середньої Наддніпрянщини. Черкаси : Вертикаль, видавець Кандич С. Г., 2017. 320 с.
7. Аnderson L., Benbow H. M., Manzin G. Europe on a Plate: Food, Identity and Cultural Diversity in Contemporary Europe. Australia and New Zealand Journal of European Studies. 2016. Vol. 8. URL : http://www.eusanz.org/ANZJES/index.html.
8. Parasecoli F. Food, Identity, and Cultural Reproduction in Immigrant Communities. Social Research:food and immigrant life. 2014. Vol. 81. No. 2. P. 415–439. DOI: https://doi.org/10.1353/sor.2014.0015.
9. Suin Roberts. Identity markers among Koreans in Germany and the United States: Language loss and food preferences. Migration and Language Education, 2023. № 4(2). P. 1–18. URL : https://doi.org/10.29140/mle.v4n2.1308.