Повернутись до журналу

Семантика традиційної вишивки на одязі українців у фольклорі: сучасний погляд

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Балушок Василь, Олійник Марина
Стор.:
85–96
УДК:
391:746.3]:398(477)“19/20”
DOI:
https://doi.org/10.15407/mue2024.23.085
Бібліографічний опис:
Балушок, В., Олійник, М. (2024) Семантика традиційної вишивки на одязі українців у фольклорі: сучасний погляд. Матеріали до української етнології, 23 (26), 85–96.
Отримано:
18.09.2024
Рекомендовано до друку:
10.12.2024

Автор

Балушок Василь

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1362-8270

 

Олійник Марина

кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2946-8243

 

Семантика традиційної вишивки
на одязі українців у фольклорі: сучасний погляд

 

Анотація

У пошуках семантики традиційної української вишивки на одязі поки що значних успіхів досягти не вдається. На нашу думку, ця проблема пов’язана з іншою – як і чому вишивка на традиційному одязі українців з’явилася взагалі? Тож спробуємо намітити шлях пошуку, пов’язаний із фольклорними текстами, у рамках підходу, названого «соціальним життям речей», ґрунтуючись на результатах досліджень американських культуралістів Ф. Боаса і А. Кребера, а також близьких до них, хоч і еволюціоністів, Л. Штернберга та українця К. Широцького. Вони продемонстрували, як ґенеза вишивки на одязі йшла від піктограм зі складною міфологічно-світоглядною чи ритуально-магічною семантикою, зміст якої первинно був зрозумілий усім членам спільноти, до оздоблення власне декоративним орнаментом. Означена ґенеза і розвиток декоративного оздоблення простежується й на інших реаліях матеріальної культури: посуді, житлі, предметах інтер’єру, знаряддях, зброї тощо різних народів Північної та Південної Америки, Сибіру, Індокитаю, Індонезії, Китаю, Японії та інших країн і частин світу. Поява вишивки на одязі пов’язана з її важливими знаковими функціями: включення вбрання до існуючої картини світу, шляхом його семантизації, а також виконання ролі охоронного амулета. На думку авторів, про існування в минулому вишитих піктограм на одязі українців свідчать фольклорні тексти, особливо колядки та щедрівки, які у вигляді ремінісценцій указують на колишнє побутування сюжетних візерунків. Колядки та щедрівки, пов’язані з часом, коли народився Спаситель, зберегли відгомони давніх космогонійних мотивів (наприклад «дерева життя»), але відображених у дусі християнських асоціацій. У них ідеться про вишивання на одязі, зокрема «панною Марією», у різдвяно-новорічний час – місяця, зір, квітів, птахів, звірів, рідше людей, які уособлюють різні сфери існуючої картини світу. Розташування ж цих зображень відповідає місцям, які вони займають у Всесвіті. Часто у фольклорних текстах трапляються шлюбні мотиви, зокрема вишивання сорочки нареченому. Це також не випадково, зважаючи на наділення нитки в народних уявленнях космогонійним значенням. У фольклорних текстах також наявні мотиви кохання й еротики, пов’язані з вишивкою на одязі, зосібна на сорочці. Припускаємо, що в минулому названі мотиви та символи, що їх вишивали на вбранні, становили цілісні сюжети, зміст яких із часом був забутий, і вони стали сприйматися як звичайні візерунки.

 

Ключові слова

вишивка, піктограма, зміст, фольклор, сюжет, візерунки.

 

Джерела та література

  1. Балушок В. Майстер-ремісник та його вироби в народних уявленнях і ритуалі. Родовід. 1993. № 5. С. 13–18.
  2. Балушок В., Олійник М. Вишивка на одязі українців: проблема витоків. Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161). С. 1150–1166. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1150.
  3. Балушок В., Шевчук Т. Клятви і самозакляття українців у середньовічно-ранньомодерні часи. Народна творчість та етнологія. 2020. № 4. С. 54–65. DOI: https://doi.org/10.15407/10.15407/nte2020.04.054.
  4. Боряк О. Ткацтво в обрядах та віруваннях українців (середина ХІХ – початок ХХ ст.). Київ : ІМФЕ, 1997. 204 с.
  5. Булгакова-Ситник Л. Драперії, лінії та візерунки на жіночих сорочках Борщівсько-Заставнівського Придністров’я. Жіноча сорочка Борщівсько-Заставнівського Придністров’я. Львів : Ін-т колекціонерства українських мистецьких пам’яток при Науковому товаристві Шевченка, 2013. С. 15–31.
  6. Гринченко Б. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Т. ІІІ. Песни. Чернигов : Типографія Губернскаго Земства, 1899. 765 с.
  7. Грушевський М. Історія української літератури. Київ : Либідь, 1994. Т. IV. Кн. 2. 320 с.
  8. Драчук В. Дорогами тисячоліть. Про що розповіли письмена. Нариси. Київ : Веселка, 1975. 254 с.
  9. Етнографічний збірник. Колядки і щедрівки / зібрав Володимир Гнатюк. Львів, 1914. Т. ХХХV. 269 с.
  10. Етнографічний збірник. Колядки і щедрівки / зібрав Володимир Гнатюк. Львів, 1914. Т. ХХХVІ. 380 с.
  11. Іваневич Л. Кость Широцький (1886–1919): науковець, просвітник, педагог. Хмельницький : Мельник А. А., 2011. 245 с.
  12. Лисенко М. Збірник українських пісень. Київ : Болеслав Корейво, 1868. 95 с.
  13. Орлов Р. Давньоруська вишивка ХІІ ст. Археологія. 1973. № 12. С. 41–50.
  14. Осадча В. Обрядова пісенність Слобожанщини. Харків : Видавець О. О. Савчук, 2011. 184 с.
  15. Пісні Явдохи Зуїхи / записав Гнат Танцюра. Київ : Наукова думка, 1965. 810 с.
  16. Потебня А. Объяснение малорусских и сродных народных песен. Варшава : В типографии М. Земкевича и В. Новаковского, 1883. 268 с.
  17. Симченко Ю. Нганасанские орнаменты. Советская этнография. 1963. № 3. С. 166–171.
  18. Соколова З. Путешествие в Югру. Москва : Мысль, 1982. 173 с.
  19. Шевчук Т. «Була в мене парова машина...»: ковальський код жартівливих пісень Житомирського Полісся з подвійною «приспівкою». Міфологія і фольклор. 2015. Т. 1–2. С. 46–53.
  20. Шероцкий К. Мотивы украинского орнамента (К альбому художника С. Васильковского). Украинская жизнь. 1912. № 11. С. 64–70.
  21. Штернберг Л. Орнамент из оленьего волоса и игол дикобраза. К методологии изучения орнамента. Советская этнография. 1931. № 3–4. С. 103–125.
  22. Ящуржинський Х. Поезія Різдвяних свят. Сяйво. 1913. № 10–11. С. 237–239.
  23. Boas F. Primitive Art. Oslo : Aschehoug & Co., 1927. 376 pp., 15 pls.
  24. Desrosiers S., Rast-Eicher A. Luxorios Merovingian Textiles Excavated from Burials in the Saint Denis Basilica, France in the 6th–7th Century. Textile Society of America. 13th Biennial Symposium. 19–20 September. 2012. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/17273177.pdf (accessed 22.09.2020).
  25. Falko D. Die Awaren am Rand der byzantinischen Welt: Studien zu Diplomatie, Handel und Technologietransfer im Frühmittelalter. (Monographien zur Frühgeschichte und Mittelalterarchäologie). Innsbruck : Wagner, 2000. 365 S.
  26. Feest C. Franz Boas, Primitive Art, and the Anthropology of Art. European Review of Native American Studies. 2004. Vol. 18. Nr. 1. Р. 5–8.
  27. Geijer A. Birka III. Die Textilfunde aus den Gräbern. Uppsala : Almquist & Wiksells, 1938. 191 S.
  28. Hampson J., Iriarte J., Aceituno F. J. ‘A World of Knowledge’: Rock Art, Ritual, and Indigenous Belief at Serranía De La Lindosa in the Colombian Amazon. Arts. 2024. No 4. DOI: https://doi.org/10.3390/arts13040135.
  29. Hensel W. Polska przed tysiącem lat. Wyd. 3 uzupełnione. Wrocław ; Warszawa ; Kraków : Wydawnictwo Polskiej Akademii nauk, 1967. 287 s.
  30. Kroeber A. Decorative Symbolism of the Arapaho. American Antropologist. 1901. Vol. 3. April–June. Р. 308–336. DOI: https://doi.org/10.1525/aa.1901.3.2.02a00090.
  31. Ryan W. The Bathhouse at Midnight: An historical Survey of Magic and Divination in Russia. Pennsylvania : The Pennsylvania State University Press, 1999. 504 p.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ