Повернутись до журналу

Народна архітектура та житло українців-слобожан

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Сушко Валентина
Стор.:
111–121
УДК:
728.6:391.985](477.54/62)
DOI:
https://doi.org/10.15407/mue2024.23.111
Бібліографічний опис:
Сушко, В. (2024) Народна архітектура та житло українців-слобожан. Матеріали до української етнології, 23 (26), 111–121.
Отримано:
04.11.2024
Рекомендовано до друку:
10.12.2024

Автор

Сушко Валентина

кандидатка історичних наук, доцентка, старша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, членкиня Спілки етнологів та фольклористів м. Харкова (Харків, Україна).

ОRCID: https://orcid.org/0000-0003-0480-1473

 

Народна архітектура та житло українців-слобожан

 

Анотація

Житло є чи не найважливішим складником будь-якої етнічної культури. На формуванні народної архітектури українців Слобожанщини позначився масовий переселенський рух XVII ст. з Карпатського регіону, Галичини, Поділля, Волині, Правобережного Полісся та Середньої Наддніпрянщини.

На планувальні принципи й будівельні матеріали впливали як природні умови, так і соціально-економічні зміни: у козацькі часи хати будували з дубових колод, вони мали підлогу, вкривали їх ґонтом; епоха закріпачення (імперського та радянського), війни спричинили перехід до покриття хат очеретом і соломою, заміну підлоги глиняною долівкою, застосування доступніших матеріалів для зведення стін (дешевша деревина, глина, глинобитна цегла), спрощення номенклатури меблів. Покращення соціально-економічних умов приводило до урізноманітнення будівельних практик.

На основі зібраних польових етнографічних записів можна говорити про зміну планувальних принципів житла від трикамерної «хати на дві половини» до житла, внутрішній простір якого ділився піччю, а до фасадної стіни доєднувалися господарські приміщення, сіни та веранда, що було характерно в першій половині ХХ ст., і вже до зовсім сучасного «котеджного» житла з помешканням-«студією» або, навпаки, дуже ускладненого внутрішнього хатнього простору.

Матеріалом для написання представленої розвідки стала фіксація явищ сільського життя, а також міські реалії – і то не лише районних центрів, наприклад Вовчанська, Куп’янська та інших міст Харківщини, Охтирки чи Тростянця на Сумщині й самих Сум, а й міста-мільйонника Харкова, де донині є райони «приватного сектора» – сільської забудови.

 

Ключові слова

народна архітектура українців, житло українців-слобожан, хата, покуть, піч, піл (ліжко), мисник, горище, сіни, сволок, дах, Слобідська Україна.

 

Джерела та література

  1. Артюшенко М. М. Історія Боромлі. З найдавніших часів до наших днів. Тростянець, 1999. 672 с.
  2. Астахова О. В., Крупа Т. М., Сушко В. А. Свята та побут Слобожанщини : альбом : 2-ге вид., допов. Харків : Колорит, 2008. 143 с.: іл.
  3. Багалій Д. І. Історія Слобідської України / передмова, коментар В. В. Кравченка. Харків : Основа, 1991. 256 с.: іл.
  4. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: космогонічні українські народні погляди та вірування. Київ : Довіра, 1992. 416 с.
  5. Грінченко Б. Д. Словарь української мови. Київ : Видавництво Академії наук УССР, 1959. Т. 4 : Р–Я. 564 с.
  6. Данилюк А. Г. Українська хата. Київ : Наукова думка, 1991. 112 c.
  7. Дьяченко Н. Т. Этнографические исследования Слободской Украины в XVIII – первой половине XIX ст. (Историко-этнографическое исследование) : автореф. дисс. … канд. ист. наук. Киев : Институт искусствоведения, фольклора и этнографии им. М. Ф. Рыльского, 1971. 28 с.
  8. Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии. Старобельский уезд. Очерки по этнографии края / под ред. В. В. Иванова. Харьков : Изд. губ. стат. комитета, 1898. Т. 1. 1012 с.
  9. Иванов В. В. Современная деревня в Харьковской губернии. Харьковский сборник : литературно­научное приложение к «Харьковскому календарю» на 1893 год / издание Харьковского губернского статистического комитета [под ред. члена-секретаря комитета В. В. Иванова]. Харьков : Типография губернского правления, 1893. Вып. 7. С. 1–28.
  10. Иванов П. В. Народные обычаи, поверья, приметы, пословицы и загадки, относящиеся к малорусской хате. Харьковский сборник. Харьков, 1889. Вып. 3. С. 35–66.
  11. Максимов В. Л. Саманная изба / под ред. проф. А. М. Соколова. Петроград : Издание Главного управления землеустройства и земледелия, 1915. Вып. 2. 128 с.: илл.
  12. Марзеев А. Н. Жилища и санитарный быт сельского населения Украины. Харьков : Научная мысль, 1927. 196 с.: планы, карты, илл.
  13. Муравський шлях – 97 : матеріали комплексної фольклорно-етнографічної експедиції / упоряд. Красиков М., Олійник Н., Осадча В., Семенова М. Харків : ХДІК, 1998. 360 с.
  14. Оковита К. О. Великобурлуччина (сторінки історії). Харків : МСУ, 2000. 528 с.
  15. Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.. Описово-статистичні джерела / АН УРСР. Археограф. комісія та ін. ; упоряд.: В. О. Пірко, О. І. Гуржій ; редкол. П. С. Сохань (відп. ред.) та ін. Київ : Наукова думка, 1991. 220, /3/ с., [24] л. іл.
  16. Парамонов А. Ф., Рибальченко Р. К. Хутори, млини, вітряки, шинки Слобожанщини. Київ : Харківський приватний музей міської садиби ; Стилос, 2007. 104 с.
  17. Самойлович В. П. Українське народне житло. Київ : Будівельник, 1972.
  18. Сілецький Р. Поминальні мотиви в будівельній обрядовості українців. Народознавчі зошити. 2001. № 3. С. 479–482.
  19. Сумцов М. Ф. Слобожане. Історико-етнографічна розвідка / підготовка тексту й мовна редакція Л. Ушкалова ; слово до читача, примітки та післямова В. Фрадкіна. Харків : Акта, 2002. 282 с.
  20. Сушко В. А. Народна архітектура в світоглядних уявленнях українців (на прикладі вірувань, пов’язаних з будівництвом житла). Міжнародна науково-практична конференція «Традиційна народна культура: збереження самобутності в умовах глобалізації» : тези доповідей. Харків : Регіон-інформ, 2004. С. 135–141.
  21. Сушко В. А. Народне житлове будівництво українців Слобожанщини. Acta Universitat is Palackianae Olomucensis. Faculta Philosophica. Philologica 97–2008: Ucrainica ІII. Současná Ukrajinistika: Problémy jazyka, literatury a kultury. Olomouc : Univerzita Palackého v Olomouci, 2008. 2. část. С. 673–676.
  22. Сушко В. А. Сучасний стан української народної архітектури на Харківщині (на прикладі с. Липці Харківського району Харківської області) . VIII Всеукраїнська наукова конференція «Історичне краєзнавство і культура» (наукові доповіді та повідомлення). Київ ; Харків : Рідний Харків, 1997. Ч. 2. С. 289–291.
  23. Таранушенко С. А. Козіївка / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Інститут рукопису. Харків : Харк. приват. музей міськ. садиби, 2010. 56 с. : іл.
  24. Таранушенко С. Мистецтво Слобожанщини XVII–XVIII вв. Харків : Музей українського мистецтва, Друкарня вид-ва «Пролетарій», 1928. 9 с., XXXVI табл., іл.
  25. Таранушенко С. А. Наукова спадщина. Харківський період. Дослідження 1918–1932 рр. : монографічні видання, статті, рецензії, додатки, таранушенкознавчі студії, ілюстрації, довідкові матеріали / упоряд.: О. О. Савчук, М. М. Красиков, С. І. Білокінь ; передм. С. І. Білоконя ; підготовка тексту та прим. О. О. Савчука, М. М. Красикова ; авт. післямови та наук. ред. М. М. Красиков. Харків : Видавець Савчук О. О., 2011. 696 с., 702 іл. (Серія «Слобожанський світ». Вип. 1).
  26. Таранушенко С. А. Старі хати Харкова : [альбом] / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису, Харк. приват. музей міськ. садиби. Харків : Харк. приват. музей міськ. садиби, 2010. 168 с. : іл.
  27. Таранушенко С. А. Українські народні меблі. Харків : Харківський приватний музей міської садиби, 2011. 52 с., фотогр.
  28. Традиційна народна культура Дворічанського району Харківської області / упоряд. М. Семенова. Харків : Регіон-інформ, 2001. 160 с.
  29. Шевченко Є. Народна деревообробка в Україні : словник народної термінології / наук. ред. М. Кодак. Київ : Артанія, 1997. 312 с.: іл.
  30. Юрченко П. Г. Дерев’яна архітектура України. Київ : Будівельник, 1970. 192 с.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ