«Хочеться вільні години присвятити етнографії»: Аривон (Іларіон) Курило-Кримчак як етнограф

Автор

Таран Олена

кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0548-0678

«Хочеться вільні години присвятити етнографії»:
Аривон (Іларіон) Курило-Кримчак як етнограф

Анотація

Стаття присвячена висвітленню невідомої донині сторінки в біографії непересічної особистості – Іларіона Павловича Курило-Кримчака, організатора краєзнавчих (насамперед природоохоронних) досліджень Українського Приазов’я (Мелітопольщини), директора Мелітопольського окружного краєзнавчого музею, а також підпільника й одного з керівників Мелітопольського окружного Проводу ОУН, бургомістра м. Мелітополя у 1941–1943 роках. Учитель і водночас активний дописувач Етнографічної комісії ВУАН, І. Курило-Кримчак упродовж 1926–1931 років надсилав етнографічні матеріали з українських сіл Ново-Олександрівка та Вознесенка Мелітопольської округи. Матеріали, зібрані І. Курило-Кримчаком, дозволяють реконструювати окремі елементи традиційної духовної культури українців Мелітопольщини. Вони стосуються, приміром, окремих елементів календарної обрядовості зимового циклу; народних вірувань, пов’язаних із традиційними уявленнями про воду, кота, а також пісенного фольклору. Етнографічні матеріали І. Курило-Кримчак збирав за спеціально розробленими програмами Етнографічної комісії, що значно збільшує їхню наукову вагу як емпіричних даних для наступних наукових узагальнень. Маючи високий авторитет учителя, І. Курило-Кримчак не лише сам фіксував емпіричний матеріал, але й залучав до цієї роботи сільську молодь, гуртуючи її в колі місцевого краєзнавчого гуртка. Політичні репресії, які охопили всю Україну в 1930-х роках, безпосередньо вразили й І. Курило-Кримчака, оскільки вже 1930 року він був усунений з посади керівника Мелітопольського окружного краєзнавчого музею, але згодом – поновлений. Тавро «буржуазної науки», яке тяжіло тоді над етнографією, змусило І. Курило-Кримчака згорнути діяльність у цьому напрямі й зосередитися на музейній, викладацькій та природоохоронній діяльності. Етнографічний доробок І. Курило-Кримчака в науковий обіг вводиться вперше.

Ключові слова

Іларіон (Аривон) Курило-Кримчак, етнографія, фольклор, календарна обрядовість зимового циклу, ворожіння, вода.

Джерела та література

1. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ. Ф. 1 : Етнографічна комісія ВУАН.
2. Борейко В. Розстріляна екологія: нариси про репресованих діячів охорони природи України. Київ : Видавництво газети «Зелений Світ», 1994. С. 15–16.
3. Боряк О. Матеріали з історії народознавства в Україні. Каталог етнографічних програм (друга половина XVIII – XX ст.) / відп. ред. Н. Гаврилюк. НАН України. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського; Інститут української археографії. Київ : Українознавство, 1994. 124 с. (Науково-довідкові видання з історії України. Вип. 28).
4. Щур Ю. І. Курило-Кримчак Іларіон Павлович. Енциклопедія Сучасної України/ редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. URL : https://esu.com.ua/article-51920 (дата звернення 28.11.2024).
5. Щур Ю. Іларіон Курило-Кримчак: життя і боротьба на тлі епохи. Запоріжжя, 2009. 84 с.
6. Щур Ю. Іларіон Курило-Кримчак: суперечлива доля директора Мелітопольського краєзнавчого музею. Визвольний шлях. 2006. № 9. С. 126–133.
7. Щур Ю. Життя і боротьба Іларіона Курила-Кримчака. Торонто ; Львів : Літопис УПА, 2016. 129 с.