Повернутись до журналу

Етнокультурний чинник формування та збереження ідентичності населення українсько-російського пограниччя: історико-етнографічні аспекти (на прикладі Слобожанщини)

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Рендюк Теофіл
Стор.:
42–55
УДК:
316.34+314.151.3–054.73(470:477)](477.54/.62)
DOI:
https://doi.org/10.15407/mue2025.24.042
Бібліографічний опис:
Рендюк, Т. (2025) Етнокультурний чинник формування та збереження ідентичності населення українсько-російського пограниччя: історико-етнографічні аспекти (на прикладі Слобожанщини). Матеріали до української етнології, 24 (27), 42–55.
Отримано:
28.11.2025
Рекомендовано до друку:
04.12.2025
Опубліковано:
26.12.2025

Автор

Рендюк Теофіл

доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-1361-0316

 

Етнокультурний чинник формування та збереження ідентичності населення українсько-російського пограниччя: історико-етнографічні аспекти (на прикладі Слобожанщини)

 

Анотація

Статтю присвячено дослідженню історичних, етнографічних, культурних, релігійних процесів та мовних взаємовпливів у порубіжних регіонах України, які межують із російською федерацією або є історико-етнографічними українськими територіями в сусідній країні, на формування та збереження ідентичності населення східного українського пограниччя. Метою роботи є вивчення означених аспектів у межах Слобожанщини – східного регіону українсько-російського порубіжжя. Установлено, що саме цей український історико-етнографічний регіон піддався найбільшій русифікації, що послідовно відбувалася за часів московського царства, російської імперії та радянського союзу. Цей негативний процес мав дві хвилі: першу, яка розпочалася у XVIII ст. після скасування козацького устрою та запровадження російської адміністрації, і другу, активнішу, що припала на ХХ ст. і включала політику асиміляції та зменшення українського населення в регіоні. Перша хвиля призвела до ліквідації самоврядування та впровадження російських установ, а друга – до зменшення відсотка українців за часів срср. Нинішня агресивна росія перейшла до вкрай негативного способу деукраїнізації регіону – фізичного знищення українців шляхом військового вторгнення в рамках повномасштабної фази розв’язаної у 2014 році війни проти України. Зроблено висновок про те, що кількісний дисбаланс між етнічними українцями та росіянами в цьому регіоні помежів’я на користь останніх пояснюється, з одного боку, інтенсивною асиміляторською політикою росії щодо етнічних українців, а з іншого, – недостатньою увагою та підтримкою українців у сусідній державі з боку самої України.

 

Ключові слова

регіон, помежів’я, Слобожанщина, русифікація, агресія.

 

Джерела та література

  1. Багалей Д. И. Очерки из истории колонизации и быта степной окраины Московского государства. Москва, 1887. 634 с.
  2. Багалій Д. І. Історія Слобідської України. URL : http://dalizovut.narod.ru/bagaley/bagal1.htm.
  3. Боплан, Гійом Левассер де. Опис України. Львів : Каменяр, 1990. 300, [2] c. : іл.
  4. Брехуненко В. Московська експансія і Переяславська рада 1654 року. Київ, 2005. 370 с.
  5. Грушевський M. С. Історія України-Руси. Т. 8, ч. 2 : Початки Хмельниччини (1638–1648). Фотопередрук з 2‑го вид. 1922 р. Нью-Йорк : Книгоспілка, 1956. 224 c.
  6. Грушевський М. С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. Т. VII. Козацькі часи – до року 1625. Київ, 1991. 624, [4] c.
  7. Дністрянський М. С. Кордони України. Територіально-адміністративний устрій. Львів, 1992. 142 с.
  8. Дністрянський М. C. Про формування українсько-російського державного кордону в контексті територіальних претензій до України. Facebook. 25.07.2025. URL : https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=3165757300239808&id=100004167070326&rdid=LE6EE3onLCXln9AM# (дата звернення 25.07.2025).
  9. Іванцов І. Повстання українського народу проти шляхетської Польщі 1635–1638 рр. Київ, 2002. 289 с.
  10. Квітка-Основ’яненко Г. Про слобідські полки. Краєзнавство. Літопис українських краєзнавців. Науково-популярний журнал. 1995. Річник VII. Чис. 1/4. С. 26–27.
  11. Подрез Ю. В. Українці Східної Слобожанщини у другій половині XVII – на початку ХХ ст. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. «Історія та географія». 2013. Вип. 49.
  12. Про історично населені українцями території Російської Федерації. Указ президента України. Офіційний портал Верховної Ради України. 22.01.2024. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/17/2024#Text (дата звернення 10.11.2025).
  13. Слобідська Україна. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення 09.12.2025).
  14. Слобідська Україна. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення 09.12.2025); Слобідські козацькі полки. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення 09.12.2025); Слобожанський говір. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення 09.12.2025).
  15. Слобідська Україна: Короткий історико-краєзнавчий довідник / Б. П. Зайцев, С. М. Куделко, В. К. Міхеєв, С. І. Посохов / за ред. С. З. Заремби. Київ, 1994. 80 с.
  16. Слобідські козацькі полки. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення 09.12.2025).
  17. Слобожанський говір. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення 09.12.2025).
  18. Східна Слобожанщина. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення 09.12.2025).
  19. Харківська губернія. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення 09.12.2025).

 

Конфлікт інтересів

Автор не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

 


Використання штучного інтелекту

Не використовувався.


The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ