«Він був єдиним у всьому роду, що став науковцем»: до наукового портрету Анатоля Носова

Автор

Таран Олена

кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0548-0678

«Він був єдиним у всьому роду, що став науковцем»: до наукового портрету Анатоля Носова

Анотація

Стаття присвячена висвітленню наукової біографії українського вченого-антрополога, керівника Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка при ВУАН Анатоля Носова (1883–1941). У значній частині розвідки йдеться про студентські роки майбутнього вченого, оскільки саме в стінах університету на нього чекала доленосна зустріч із земляком Федором Кіндратовичем Вовком, яка визначила подальшу наукову долю майбутнього етнолога, музейника, антрополога. Власне, лекції Ф. Вовка, а також активна участь у студентських гуртках та наукових товариствах допомогли сформувати науковий світогляд А. Носова. Як керівник Кабінету антропології, А. Носов ставив кілька завдань: антропометричні досліди населення України (вікові, статеві, професійні варіації); «популяризація антропологічного знання», насамперед серед студентської молоді. Анатоль Носов здійснював свої дослідження за методикою, здобутою на лекціях Ф. Вовка під час студіювання в Петербурзькому університеті. Актуальність активної антропологічної наукової діяльності А. Носова полягала у вкрай незначній кількості публікацій із цієї тематики. Перед собою та своїми співробітниками по відділу він поставив мету – збирати матеріал для з’ясування антропологічного типу українського народу загалом та в його складових елементах (антропологічне дослідження окремих груп). Тому в антропологічних працях А. Носова немає теоретичних узагальнень, а також не розглядалося питання етногенезу українців. Це відкладалося на майбутнє. На жаль, через внутрішньополітичні процеси в державі, пов’язані з політичним терором, А. Носову та його колегам так і не вдалося здійснити своїх намірів. Зміна економічної політики наприкінці 1920-х років в СРСР відбилась і на культурно-політичному житті країни, зокрема, торкнулася різних наукових установ: почалися масові «пересування» кадрів та тотальна реорганізація наукового процесу. Як наслідок, Кабінет антропології було ліквідовано, а А. Носова репресовано.

Ключові слова

Анатоль Носов, Федір Вовк, наукова школа Ф. Вовка, етнологія, антропологія, експедиційна діяльність.

Джерела та література

1. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 43 : Кабінет антропології та етнології ім. Ф. Вовка.
2. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 1 : Вовк (Волков) Федір Кіндратович.
3. Центральний Державний історичний архів у Львові. Ф. 309. Наукове товариство ім. Т. Шевченка. Спр. 2259.
4. Вернадський В. І. Листування з українськими вченими. [Текст]. Т. 2. Кн. 1 : Листування: А–Г. Kиїв : Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, 2011. 824 с.
5. Вернадський В. І. Листування з українськими вченими. [Текст]. Т. 2. Кн. 2 : Листування : Д–Я. Київ : Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, 2012. 742 c.
6. Історія Академії наук України. 1918–1923. Документи і матеріали. Київ : Наукова думка, 1993.
7. Краткий отчет о деятельности Антропологического общества при С.‑Петербургском Университете за 1912 г. Отчет о состоянии и деятельности Санкт-Петербургского университета за 1912 г. Санкт-Петербург : Тип. Вольфа, 1913. С. 3.
8. Носов А. До антропології болгарів. Антропологія. 1930. С. 6–57.
9. Носов А. До антропології кримських татар. Антропологія. 1929. С. 9–69.
10. Носов А. К антропологии сербов Королевства. Ежегодник Русского антропологического общества. Петербург, 1913. Т. 4. С. 123–150.
11. Носов А. Матеріали до антропології України. Українці Кубані. Антропологія. 1928. С. 31–64.
12. Носов А. Матеріали до антропології України. Українці Дніпропетровщини. Журнал геолого-географічного циклу. 1932. № 3–4. С. 51.
13. Носов А. Матеріали до антропології України. Українці Поділля. Етнографічний вісник. 1927. Кн. 5. С. 94–11.
14. Носов А. Петрогліфи з долини р. Орхон (Монголія). Антропологія. Київ, 1928. С. 135.
15. Носов А. Проф. Ф. К. Вовк в українській археології (1847–1918–1928). Записки Всеукраїнського археологічного комітету. Київ, 1930. Т. 1. С. ХХV.
16. Протокол засідання листопадової сесії ВУАН. Вісти ВУАН. 1929. № 9–10. С. 10.
17. Скрипник Г. А. Етнографічні музеї України. Становлення і розвиток. Київ : Наукова думка, 1989. 304 с.
18. Таран О. Антропологічні дослідження Дніпропетровщини у ХХ ст. Етнологія, фольклористика, культурологія : збірник наукових. праць VI Міжнародного конгресу україністів. Донецьк ; Київ : Вид-во Асоціації етнологів, 2005. Кн. 1. С. 86–88.
19. Таран О. «Петербурзький» період наукової та педагогічної діяльності Федора Вовка. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія : Українознавство. Київ : Київський університет, 2001. Вип. 5. С. 30–34.
20. Таран О. Українознавчі дослідження в Санкт-Петербурзькому університеті на початку ХХ ст. Україна і світ: етнічні, науково-інтелектуальні та освітні виміри : збірник наукових праць. Київ : Українська Видавнича Спілка, 2004. С. 289–296.
21. Чикаленко Л. Хведір Кіндратович Вовк як передісторик. Відбитка.
22. Чорна Л. О. Із когорти повернених імен репресованих українських науковців : Анатолій Зіновійович Носів. Гуржіївські історичні читання : збірник наукових праць. Черкаси : Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2011. Вип. 4. С. 115–117.
23. Шевельов Ю. Я – мене – мені... (і довкруги) : Спогади. 1. В Україні. Харків : Видавець Олександр Савчук, 2017. 728 с.

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.