Повернутись до журналу

Динаміка зміни іміджу України в аудіовізуальному мистецтві XXI століття

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Новікова Людмила
Стор.:
112–116
УДК:
791.53:791.43:32.019.52](477)“19/20”
DOI:
https://doi.org/10.15407/mue2022.21.112
Бібліографічний опис:
Новікова, Л. (2022) Динаміка зміни іміджу України в аудіовізуальному мистецтві XXI століття. Матеріали до української етнології, 21 (24), 112–116.
Отримано:
21.11.2022
Рекомендовано до друку:
25.11.2022

Автор

Новікова Людмила

кандидатка мистецтвознавства, наукова співробітниця відділу екранно-сценічних мистецтв і культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6771-2908

 

Динаміка зміни іміджу України
в аудіовізуальному мистецтві XXI століття

 

Анотація

У статті розглянуто деякі усталені стереотипи і нові тенденції творення образу України й українців у світовому аудіовізуальному мистецтві. Традиційно всі народи у своєму ставленні до інших спираються передусім на стереотипи. В екранних мистецтвах здебільшого (особливо коли йдеться про американські фільми, телевізійні програми тощо) українці, росіяни чи білоруси постають усі або «росіянами», або «слов’янами» з російськоцентричною ідентичністю.

Випадки позитивної кінематографічної репрезентації українців у ХХ ст. становили виняток, найвиразнішим з яких став фільм «Черевики рибалки» (1968) британського режисера М. Андерсена. Прототипом головного героя – Кирила Лакоти, Верховного митрополита Львівського, якого після 20‑річного перебування в сибірському трудовому таборі несподівано звільняють і дають дозвіл переїхати до Риму, – був Йосип Сліпий.

Після 1986 року у творах аудіовізуальних мистецтв, присвячених Україні та українцям, набула поширення тема чорнобильської трагедії. Ядерна катастрофа на Чорнобильській АЕС сприймалася світовою спільнотою насамперед як реальна загроза тотального характеру, про яку слід знати якомога більше, щоб убезпечити життя і здоров’я населення різних країн. Водно­час предметом особливого художнього інтересу стало дослідження психологічного аспекту трагедії, її впливу на свідомість безпосередніх учасників, зміни ставлення до Чорнобиля з плином часу.

У ХХІ ст. Помаранчева революція, Революція Гідності й російсько-українська війна остаточно поклали край інтерпретації українських персонажів світового кіно як маргінальних репрезентантів російського екранного наративу. Вийшла низка ігрових і неігрових фільмів та серіалів про різні аспекти життя українців, які відтепер виразно ідентифікуються за національною ознакою і громадянством. Особливу роль у цьому процесі відіграють тематичні програми історичного змісту, розроблені й реалізовані Т. Снайдером.

 

Ключові слова

образ, стереотип, ідентичність, екранні мистецтва, пропаганда, фільм, програма, серіал, українці.

 

Джерела та література

  1. Готується до друку книга Володимира Шовкошитного «Чорнобиль: я бачив», з розвінчанням міфів, зокрема породжених серіалом від НВО. URL : https://censor.net/ua/news/3133664/gotuyetsya_do_druku_knyga_volodymyra_shovkoshytnogo_chornobyl_ya_bachyv_z_rozvinchannyam_mifiv_zokrema.
  2. Держкомтелерадіо заборонив книгу Стоуна «Інтерв’ю с Путіним». URL : https://detector.media/infospace/article/177167/2020-05-15-derzhkomteleradio-zaboroniv-knigu-stouna-intervyu-s-putinim/.
  3. Підгора-Гвяздовський Я. «Вікінги»: історична профанація чи іронічні паралелі з сьогоденням? URL : https://detector.media/kritika/article/174651/2020-02-11-vikingy-istorychna-profanatsiya-chy-ironichni-paraleli-z-sogodennyam/.
  4. Путін прорахувався, коли думав, що знайде підтримку українців – Тімоті Снайдер. URL : https://www.radiosvoboda.org/a/27091167.html.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ