Повернутись до журналу

Рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти)

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Пахолок Інна, Данилиха Наталія
Стор.:
167-175
УДК:
398.33:27-564](477)
Бібліографічний опис:
Пахолок, І, Данилиха, Н. (2018) Рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти). Матеріали до української етнології, 17 (20), 167–175.

Автор

Пахолок Інна, Данилиха Наталія

кандидат історичних наук, старший викладач кафедри адміністративного забезпечення соціокультурної сфери відокремленого підрозділу «Львівська філія Київського національного університету культури і мистецтв»; кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.

 

Рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти)

 

Анотація

Основна мета розвідки – порівняльний аналіз рослинної атрибутики в троїцькій та різдвяній обрядовості українців. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності та комплексності. Відповідно до теми застосовуємо методи польового дослідження, історичної дедукції і реконструкції, типологічного й порівняльно-історичного аналізу. У статті розглядаємо спільні елементи традиційно-побутової культури Зелених свят та Різдва, споріднені прикметні риси в застосуванні обрядової зелені та обґрунтовуємо їх спільне семантичне походження. Звертаємо увагу на те, що всі члени української сім’ї були задіяні в підготовці та проведенні цих свят. Зокрема, напередодні Трійці діти допомагали матерям збирати польові квіти і трави, чоловіки ламали май, а жінки прибирали в оселі. Наголошуємо, що майже такі самі ритуальні дії виконували селяни напередодні Різдва з різдвяними атрибутами: снопом, соломою та сіном. Ці (обов’язкові до виконання) функції, складають сьогодні обрядово-звичаєвий пласт троїцького та різдвяного періодів, який уже давно є усталеним в українській народній традиції.

У дослідженні аргументуємо думку, що українці встановлювали обрядову зелень насамперед для того, щоб запросити душі померлих родичів до своєї оселі напередодні відповідних календарних свят, позаяк від їхньої підтримки й допомоги залежав успіх живих у виробничому та сімейному побуті. Акцентуємо увагу на магічних властивостях троїцької зелені та різдвяних атрибутів рослинного походження. Уважаємо, що саме вони значною мірою вплинули на способи поводження з обрядовою зеленню та способи утилізації її залишків. Ідеться передовсім про шанобливе підвішування та зберігання її в хаті чи стайні, як варіант – згодовували худобі, а по завершенні свят найчастіше спалювали на вогні.

 

Ключові слова

календарна обрядовість, троїцька зелень, рослинна символіка, душі померлих родичів, «дідух», «баба».

 

Джерела та література

  1. Архів Інституту народознавства НАН України, ф. Чорнобиль, оп. 1, спр. 8. (Матеріали науково-дослідних робіт 1994–1995 рр. по темі: «Комплексне історико-етнографічне дослідження духовної культури радіоактивно забруднених зон Полісся», зафіксовані Корнелієм Кутельмахом 1994–1995 рр.). 406 арк.
  2. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка (далі – Архів ЛНУ ім. Івана Франка), ф. 119, оп. 17, спр. 60-Е. (Польові етнографічні матеріали до теми «Календарна обрядовість літнього циклу», зафіксовані в Мостиському р-ні Львівської обл. Парій Інною Ростиславівною 2003 р.). 20 арк.
  3. Архів ЛНУ ім. Івана Франка, ф. 119, оп. 17, спр. 216–Е. (Польові етнографічні матеріали до теми «Народна демонологія Бойківщини», зафіксовані в Сколівському р-ні Львівської обл. Левкович Надією Миколаївною 2008 р.). 9 арк.
  4. Архів ЛНУ ім. Івана Франка, ф. 119, оп. 17, спр. 346–Е. (Польові етнографічні матеріали до теми «Зелені свята в українців: традиційні звичаї та обряди», зафіксовані в Горохівському р-ні Волинської обл. Пахолок Інною Ростиславівною 2008 р.). 26 арк.
  5. Артюх Л. Уявлення й заборони, пов’язані з вогнем: очищення, випробування (ініціація) (до 140-річчя Василя Кравченка). Матеріали до української етнології : щорічник. Зб. наук. праць / редкол. : Г. Скрипник (голова) та ін. Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2003. Вип. 3 (6). С. 17–23.
  6. Афанасьева Н. Е. Вывешивать. Славянские древности : этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого. Москва : Международные отношения, 1995. Т. 1. С. 461– 465.
  7. Богатырев П. Г. Магические действия, обряды и верования Закарпатья. Вопросы теории народного искусства. Москва : Искусство, 1971. С. 167–297.
  8. Валенцова М. М., Виноградова Л. Н. Мести. Славянские древности : этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого. Москва : Международные отношения, 2004. Т. 3. С. 231–236.
  9. Велецкая Н. Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов. Москва : Наука, 1978. 239 с.
  10. Виноградова Л. Н., Усачева В. В. Зелень. Славянские древности : этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого. Москва : Международные отношения, 1999. Т. 2. С. 308–312.
  11. Волицька І. В. Театральні елементи в традиційній обрядовості українців Карпат кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Київ : Наукова думка, 1992. 137 с.
  12. Глушко М. «Дід» – традиційний хліборобський атрибут різдвяно-новорічних свят українців Надсяння. Народна творчість та етнологія. 2016. № 6. С. 31–41.
  13. Глушко М. Традиційні звичаї та обряди Свят-вечора українців Надсяння. Народознавчі зошити. 2016. № 6 (132). С. 1320–1330.
  14. Гримич М. Зелені свята. Родовід. 1993. № 5. С. 21–29.
  15. И[ванов] П. В. Народные обычаи, поверья, приметы, пословицы и загадки, относящиеся к малорусской хате. (Материалы для характеристики миросозерцания крестьянского населения Купянского уезда). Харьковский сборник. Харьков, 1889. Вып. 3. С. 35–66.
  16. Іларіон Митрополит [Іван Огієнко]. Дохристиянські вірування українського народу : [історично-релігійна монографія]. Київ : Обереги, 1992. 424 с.
  17. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Київ : Обереги, 1994. Кн. ІІ. Т. 3–4. 528 с.
  18. Колесса Ф. Вірування про душу й загробне життя в українській похоронній і поминальній обрядовості. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2001. Т. ССХLІІ: Праці секції етнографії і фольклористики. С. 7–86.
  19. Кравченко В. Звичаї в селі Забрідді та по деяких інших, недалеких від цього села місцевостях Житомирського повіту на Волині : етнографічні матеріали. Житомир : Друкарня «Робіт- ник», 1920. 160 с.
  20. Кримський А. Ю. Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного: відтворення з авторського макету 1930 р. Черкаси : Вертикаль, 2009. 438 с.
  21. Кутельмах К. Календарна обрядовість як етногенетичне джерело. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат / за ред. С. П. Павлюка. Львів : ІН НАН України, 2006. Т. 2 : Етнологія та мистецтвознавство. С. 473–557.
  22. Кутельмах К. Мандрівка вглиб віків. (Прадавні елементи в зимовій обрядовості). Альманах Старосамбірщина : Альманах. Львів, 2001. С. 87–95.
  23. Кутельмах К. Поминальні мотиви в календарній обрядовості поліщуків. Полісся України : матеріали історико-етнографічного дослідження / відп. ред. С. Павлюк, М. Глушко. Львів : ІН НАН України, 1997. Вип. 1 : Київське Полісся. 1994. С. 172–203.
  24. Левкович І. Українські народні різдвяні звичаї. Лондон : Накл. Української вид. спілки, 1956. 42 с.
  25. Левкович Н. «Знаючі» («непрості») люди в демонологічних уявленнях бойків. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. 2008. Вип. 6. С. 276–283. (Серія «Історичні науки»).
  26. Лепкій Д. Народні звичаї і обряди. Зоря. 1882. Ч. 2. С. 30–31.
  27. Онищук А. Народний календар: звичаї і вірування, прив’язані до поодиноких днів у році, записані в 1907–1910 рр. в с. Зелениці Надвірнянського пов. Матеріали до української етноло- гії. Львів, 1912. Т. ХV. С. 1–61.
  28. Роман С. Святвечірня обрядовість українців Жидачівщини (за матеріалами етнографічних експедицій). Народознавчі зошити. 2012. № 1 (103). С. 143–149.
  29. Свирида Р., Верговський С. Шляхами виявлених Хв. Вовком і В. Петровим духовних засад явищ етнічного минулого. Матеріали до української етнології : щорічник. Зб. наук. праць / редкол. : Г. Скрипник (голова) та ін. Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2003. Вип. 3 (6). С. 93–106.
  30. Свирида Р. Покуть у традиційному житлі Полісся й Наддніпрянщини. Матеріали до української етнології : щорічник. Зб. наук. праць / редкол. : Г. Скрипник (голова) та ін. Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2003. Вип. 3 (6). С. 90–93.
  31. Ульяновська С. Магічні елементи поліського поховального ритуалу (на матеріалах Волинського та Центрального Полісся). Народна творчість та етнографія. 1992. № 2. С. 69–74.
  32. Чубинський П. П. Календарь народных обычаев и обрядов. Київ : Музична Україна, 1993. 80 с.
  33. Ярошевич В. Похоронні звичаї на Самбірщині. Берегиня. 2005. № 2. С. 65–71.
  34. Moszyński K. Kultura ludowa słowian. Kraków, 1934. Cz. 2 : Kultura duchowa. 725 s.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ