Етичні зобов’язання редакційної колегії журналу
Редакційна колегія несе відповідальність за видання.
Всі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензування. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
Редакційна колегія без упередження розглядає всі рукописи, які представлені до публікації, оцінюючи кожну статтю належним чином, та забезпечує чесний процес рецензування.
Редколегія може відхилити рукопис без рецензування, якщо вважає, що робота не відповідає профілю журналу.
Редакційна колегія журналу виступає проти фальсифікації, плагіату, направлення автором однієї роботи у декілька журналів, багатократне копіювання вмісту статті в різних роботах, введення громадськості в оману щодо реального вкладу авторів в публікацію.
Редколегія має право вилучити навіть опубліковану статтю, за умов з’ясування порушення чиїхось прав або ж загальноприйнятих норм наукової етики.
Рішення редколегії щодо прийняття або відхилення статті для публікації повинні базуватися на важливості статті, оригінальність і чіткість, а також обґрунтованість дослідження та його відповідність до компетенції журналу.
Після позитивного рішення головного редактора стаття публікується в журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах.
Етичні зобов’язання рецензентів
Процедура рецензування є анонімною як для рецензента, так і для авторів і здійснюється двома незалежними рецензентами (подвійне «сліпе» рецензування). Рецензенти не знають про автора, автор – про рецензентів.
Редколегія залишає за собою право додатково призначити незалежного рецензента. Кожен науковець зобов’язаний виконувати певну роботу процесу рецензування.
Рецензенти повинні дотримуватися вимог до етики в наукових публікаціях Комітету з етики в публікаціях (Committee on Publication Ethics) і бути об’єктивними та неупередженими.
Рецензент завжди має об’єктивно оцінити якість рукопису, його теоретичну частину, інтерпретацію й виклад матеріалу, а також врахувати, якою мірою зміст статті відповідає усталеним науковим і мовно-стилістичним стандартам.
Рецензент має поводитися з рукописом, що підлягає рецензуванню, як з конфіденційним документом: не показувати рукопис іншим особам, не обговорювати його з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.
Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою іншою відомою йому опублікованою статтею або рукописом.
Рецензенти мають чітко пояснити й аргументувати свої міркування щодо статті, щоб члени редколегії й автори зрозуміли, на чому базуються їхні зауваження. Будь-яке твердження про те, що певні спостереження, висновки, аргументи тощо були вже раніше опубліковані, має супроводжуватися посиланням на відповідне джерело.
Рецензент повинен своєчасно надати відгук на рукопис.