«Війна б’є по наших душах…» Повномасштабне вторгнення в рефлексіях очевидців

«Війна б’є по наших душах…» Повномасштабне вторгнення в рефлексіях очевидців

Анотація

Трагічний досвід українства з виживання в умовах сучасної війни фіксується у свідченнях очевидців, у мартирологах, що продовжуються кожного дня. Представлений корпус документів – важливе історичне джерело, форма збереження колективної пам’яті народу, доказова база про злочини ворогів для майбутніх судів над ними. В Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського (ІМФЕ) цього року було опубліковано книгу «Культура повсякдення часів російсько-української війни», яка містить близько 400 інтерв’ю зі свідками подій повномасштабної війни в Україні. Частину матеріалів, що не ввійшли до видання, публікуємо в цьому числі щорічника. Це зафіксовані у 2022–2023 роках автоетнографічні розповіді та щоденникові записи науковців Українського фольклорно-етнографічного центру ІМФЕ, представників київської інтелігенції.

З часом втрачаються, забуваються окремі деталі пережитих нами подій. Насамперед це стосується трагічних реалій, що витісняються з пам’яті через їх травматичність, природне бажання людини зберігати психоемоційну врівноваженість. Особлива цінність презентованих записів – саме у фіксації повноти подій перших годин, днів, місяців повномасштабного вторгнення військ рф на територію України. Рефлексії науковців із приводу війни, у круговерті якої вони опинилися, стали для них засобом збереження власної професійної кваліфікації, проявом патріотичної позиції. «Був ступор, а потім жагуча потреба діяти, щось робити, бути корисним», – це бажання, притаманне всім у той час, кожен реалізовував повною мірою, залежно від обставин, у яких перебував. А науковці – ще й через культурно-антропологічні дослідження війни.

Ключові слова

автоетнографія, російсько-українська війна, колективна пам'ять, стратегії виживання, вимушена міграція.