Етнічний чинник формування та збереження ідентичності населення українсько-російського пограниччя: історико-етнографічні аспекти (на прикладі Сіверщини)

Автор

Рендюк Теофіл

доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.

ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-1361-0316

Етнічний чинник формування та збереження ідентичності населення українсько-російського пограниччя: історико-етнографічні аспекти
(на прикладі Сіверщини)

Анотація

Статтю присвячено дослідженню історичних, етнографічних, культурних, релігійних процесів та мовних впливів у порубіжних регіонах України, які межують із російською федерацією або є історико-етнографічними українськими територіями в сусідній країні, на формування й збереження ідентичності населення українського пограниччя. Метою розвідки є вивчення означених аспектів у межах Сіверщини – північно-східного регіону українсько-російського порубіжжя. Установлено, що саме цей український історико-етнографічний регіон підпав під найпершу та найбільшу русифікацію, починаючи з часів московсько-литовської війни 1500–1503 років за ці північно-східні українські землі. За часів московського царства, російської імперії, Радянського Союзу цей процес лише інтенсифікувався. Нинішня агресивна росія перейшла до вкрай негативного способу деукраїнізації регіону – фізичного знищення українців шляхом військового вторгнення в рамках повномасштабної фази розв’язаної у 2014 році війни проти України. Зроблено висновок про те, що кількісний дисбаланс між етнічними українцями та росіянами в цьому регіоні помежів’я на користь останніх пояснюється, з одного боку, інтенсивною асиміляторською політикою росії стосовно етнічних українців, а з іншого – недостатньою увагою та підтримкою українців у сусідній державі з боку самої України.

Ключові слова

регіон, помежів’я, Сіверщина, Стародубщина, русифікація, агресія.

Джерела та література

1. Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі – ЦДАГО України). Ф. 1. Оп. 20. Спр. 75. Арк. 41.
2. ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 21. Арк. 55.
3. Державний архів Чернігівської області. Ф. 128. Оп. 4. Спр. 20. Арк. 1.
4. Бондаренко Г. Українська етнокультура в контексті глобалізаційних викликів. Київ, 2014. 226 с., 23 іл.
5. Борисенко В. Динаміка розвитку національних меншин та етнічних груп в Україні на початку ХХ століття. Народна творчість та етнологія. 2019. № 6. С. 29–47. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2019.06.029.
6. Борисенко В. К., Рендюк Т. Г. Географічне розміщення етнічних спільнот в Україні на початку ХХІ століття. Український географічний журнал. 2021. № 3 (115). С. 63–70. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2021.03.063.
7. Бушак С. Свідки долі славного роду. Урядовий кур’єр. 2004. 30 січня.
8. Дмитренко Н. М. Політика денаціоналізації культурного життя в Україні: місцеві музеї Північного Лівобережжя – співучасник чи жертва? (кінець 20-х – 30-ті рр. ХХ ст.). Сіверщина в історії України : зб. наук. праць / Національний заповідник «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Київ ; Глухів, 2010. Вип. 3. С. 336–342.
9. Дорошенко Д. Історія України 1917–1923 рр. Т. 2 : Українська Гетьманська Держава 1918 року. Київ, 2002. 512 с.
10. Дубровський В. Різдво шістдесят років тому (з 1-го тому спогадів «Лісковиця») / [підготовка до друку та передмова Г. Кураса]. Сіверянський літопис. 2000. № 1. С. 162–165.
11. Дудченко Г. М. Статусні орієнтації претендентів на російське дворянство з Лівобережної України у 1780–90-х рр. (на матеріалах родословних книг дворянства Чернігівського намісництва. Сіверщина в історії України : зб. наук. праць / Національний заповідник «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Київ ; Глухів, 2013. Вип. 6. С. 306–308.
12. Казіміров Д. В. Соціальна структура та демографічна характеристика населення м. Мени в середині XVIII ст. Сіверщина в історії України : зб. наук. праць / Національний заповідник «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Глухів ; Київ, 2017. Вип. 10. С. 195–200.
13. Кириєвський В. Д., Магдич А. В. Український есер Тит Ковбаса. Сіверщина в історії України : зб. наук. праць / Національний заповідник «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Глухів ; Київ, 2019. Вип. 12. С. 296–303.
14. Коваленко Ю. О. Село Некрасове у документах XVI–XVIII ст. Сіверщина в історії України : зб. наук. праць / Національний заповідник «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Київ ; Глухів, 2012. Вип. 5. С. 138–145.
15. Ковальов О. Є. Історичні етномистецькі традиції в творах декоративно-прикладного мистецтва Сіверщини. Сіверщина в історії України : зб. наук. праць / Національний заповідник «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Київ ; Глухів, 2016. Вип. 9. С. 497–502.
16. Компан О. С. Міста України в другій половині ХVІІ ст. Київ, 1963. 388 с.
17. Кононенко П. Українська земля і люди у світовому часопросторі. Українці у світовій цивілізації та культурі. Українознавство. 2008. № 4. С. 10–30.
18. Котельницький Н. І. І. Петрункевич та національне питання у Російській імперії у другій половині ХІХ ст.: етнополітичний аспект. Український історичний збірник. 2008. Вип. 11. С. 128–132.
19. Лаєвський А. С. Передумови утворення Стародубського полку 1648–1663 рр. Сіверщина в історії України : зб. наук. праць. Київ ; Глухів, 2014. Вип. 7. С. 97–100.
20. Лєбедєва Ю. О. Політизація українознавчих досліджень на початку ХХ століття. Сіверщина в історії України : зб. наук. праць / Національний заповідник «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Глухів ; Київ, 2018. Вип. 11. С. 315–321.
21. Любич О. Торгівля на Чернігівщині у першій половині ХІХ століття. Сіверянський літопис. 2005. № 6. С. 44–47.
22. Модзалевський В. Л. Гути на Чернігівщині. Київ, 1926. 191 c. : портр.
23. Никанор Харитонович Онацький (1875–1937). До 130-річчя від дня народження. Суми, 2005. 25 с.
24. Пиріг П. В. Борошномельний промисел на Чернігівщині в другій половині ХVІІ століття. Проблеми розвитку підприємництва і бізнесу в сучасних умовах. Збірник матеріалів науково-практичного семінару (7 травня 2007 р.). Чернігів, 2007. С. 41–42.
25. Пиріг П. В. Чернігів у середині – другій половині XVII століття. Сіверянський літопис. 2014. № 4. С. 23–47.
26. Рендюк Т. Стародубщина – зрусифікована історично українська порубіжна земля. Народна творчість та етнологія. 2021. № 1. С. 5–15. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2021.01.005.
27. Русіна О. В. З історії входження Чернігово-Сіверщини до складу Росії. Український історичний журнал. 1989. № 3. С. 91–100.
28. Сіверська земля. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/.
29. Українська етнологія / за ред. В. Борисенко. Київ, 2007. 400 с.
30. Чурочкин А. Изъятие церковных ценностей в Путивльском уезде в 1922 году. Сіверщина в історії України : зб. наук. праць / Національний заповідник «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Київ ; Глухів, 2014. Вип. 7. С. 270–276.
31. Чухліб Т. «Стародубщина чекає на повернення…»: історичні, історіографічні та політичні проб­леми українського субрегіону Російської Федерації. Сiверянський лiтопис. 2014. № 5. С. 230–236.
32. Щербак В. Деулінське перемир’я 1618. Енциклопедія історії України : у 10 т. Київ, 2004. Т. 2. С. 371.
33. Юхно Ф. А. Листування вірян із органами влади як дзеркало їх відносин на Чернігівщині у 50-х рр. ХХ століття. Сіверщина в історії України : зб. наук. праць/Національний заповідник «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Глухів ; Київ, 2018. Вип. 11. С. 346–350.
34. Юхно Ф. А. Закриття православних монастирів радянською владою в Чернігівській області у 1945–1962 рр. Сіверщина в історії України : зб. наук. праць / Національний заповідник «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Глухів ; Київ, 2017. Вип. 10. С. 406–410.