Важливий компонент ритуальних дій

Автор

Балушок Василь

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1362-8270

Важливий компонент ритуальних дій

Анотація

У статті проаналізовано поширені в традиційній культурі, зокрема українців, колові рухи посолонь – як символічні, так і реально здійснювані на певному просторі. Ці рухи були важливою структурною частиною багатьох обрядів, а також прагматичних дій. Колові рухи розглянуто в складі зовсім різних практик, починаючи з давнини: давньоруського полюддя, феодальних земельних надань доби Середньовіччя, що передбачали об’їзди надаваних сюзеренами площ, колові обходи цехового простору членами ремісничих корпорацій у ході переобрання їхніх очільників, календарних (весняних ігрових танків, колядувань, інших різдвяно-новорічних дій), весільних, косарських, ремісничих обрядів тощо. Вони входили до складу технологічних операцій, складаючи важливі елементи ритуалів ремісничих технологій – гончарних, будівельних, інших. Крім власне обрядів, ритуальні колові рухи органічно впліталися у загалом прагматичні дії, надаючи їм ритуально-символічного значення, будучи пов’язаними з архаїчними уявленнями про навколишній світ, місце людини та колективу в ньому, співвідношення макрокосму та мікрокосму. Так, ці переміщення та обертові рухи вважалися повторенням руху сонця по небу, були вони й елементом різних дій з освоєння простору: володарем, очільником, власником чи володільцем певного мікросвіту, обмеженого більшим чи меншим локусом (полюддя, вступ у права цехмейстрів, об’їзди новими власниками феодальних надань та ін.). Простежуються посолонні ритуальні колові рухи з давніх часів і по модерну добу. Розмаїтість практик, де вони проводилися чи проводяться, дуже значна. Іноді, у випадках контактів з потойбічним світом передбачається ритуальна інверсія: такі ж рухи, але в протилежному напрямку (при виготовленні посуду для чаклувань, у ході поховань повитухи тощо). Усе це підводить до думки про те, що ці колові рухи мають важливе ритуальне значення і надають його прагматичним діям. Крім того, вони, особливо в минулому, були розповсюджені дуже широко, і їхній пошук становить інтерес для дослідників народної культури.

Ключові слова

колові рухи, посолонь, ритуал, обряд, простір.

Джерела та література

1. Байбурин А. К. Ритуал в традиционной культуре. Структурно-семантический анализ восточнославянских обрядов. Санкт-Петербург : Наука, 1993. 240 с.
2. Балушок В. Г. Полюддя: прагматична дія і ритуал. Український історичний журнал. 1994. № 1. C. 113–116.
3. Боряк О. Баба-повитуха в культурно-історичній традиції українців: між профанним і сакральним. Київ : Видавництво ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2009. 400 с.
4. Василенко В. И. Остатки братств и цехов в Полтавщине. Киевская старина. 1885. № 9. С. 159–171.
5. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ : Мистецтво, 1995. 335 с.
6. Галенко О. Три загадки Константина Багрянородного про полюддя.Ruthenica. 2004. Т. 3. С. 48–67.
7. Грамоти XIV ст. / [упоряд. Пещак М. М.]. Київ : Наукова думка, 1974. 256 с.
8. Грушевський М. Історія України-Руси. Київ : Наукова думка, 1994. Т. V. 704 с.
9. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры. Москва : Искусство, 1984. 350 с.
10. Константин Багрянородный. Об управлении империей. Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья / отв. ред. В. Д. Королюк. Москва : Наука, 1982. C. 267–333.
11. Костомаров Н. Об историческом значении русской народной поэзии. Етнографічні писання Костомарова, зібрані заходом Акад. коміс. укр. історіографії/ за ред. М. Грушевського. Київ : Держ. вид-во України, 1930. С. 3–114.
12. Курочкін О. В. Новорічні свята українців: Традиції і сучасність. Київ : Наукова думка, 1978. 190 с.
13. Полюдье: всемирно-историческое явление / под общ. ред. Ю. М. Кобищанова. Москва : РОССПЭН, 2009. 791 с.
14. Розов В. Українські грамоти. Київ : ВУАН, 1928. Т. 1 : XIV в. і перша половина XV в. 268 с.
15. Словник староукраїнської мови XIV–XV ст. : у 2 т. Т. 2 / ред. тому: Л. Л. Гумецька, І. М. Керницький. Київ : Наукова думка, 1978. 592 с.
16. Сосенко К. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера. Львів : Накладом автора, 1928. IX, 349 c.
17. Старченко Н. Публічність як домінанта культурної традиції (Волинь другої половини XVI століття). Mediaevalia Ukrainica: ментальність та історія ідей. Київ : Критика, 1998. Т. V. С. 68–81.
18. Сумцов Н. Ф. Культурные переживания. Киев : Типогр. Корчак-Новицкого, 1890. 408 с.
19. Тимощук. Б. О. Східні слов’яни VІІ–Х ст.: полюддя, язичництво, початки держави. Чернівці : Прут, 1999. 176 с.
20. Тэрнер В. Символ и ритуал / составитель и автор предисл. В. А. Бейлис. Москва : Наука, 1983. 277 с.
21. Франко І. Із секретів поетичної творчости. ІІІ Естетичні основи. 1. Роль змислів у поетичній творчости. Франко І. Я.Зібрання творів у 50-и томах. Київ : Наукова думка, 1979. Т. 31. С. 45–119.
22. Фрейденберг О. М. Поэтика сюжета и жанра: период античной литературы. Ленинград : Гослитиздат, 1936. 454 с.
23. Ципишев С. Феномен закрутки у жниварських повір’ях Правобережного Полісся (на власних польових матеріалах). Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168). C. 1291–1299. DOI : https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1291.
24. Чебанюк О. Час водити гаївки. Локальна історія. 15 квітня 2023. URL : https://localhistory.org.ua/texts/statti/chas-voditi-gayivki/ (дата звернення: 27.04.2025).
25. Шульгина Л. Гончарство в с. Бубнівці на Поділлі. Матеріяли до етнології. Київ : ВУАН, 1929. Т. ІІ. С. 111–200.
26. Шухевич В. Гуцульщина. 2-е вид. Верховина : Товариство «Гуцульщина», 1999. Ч. 4. 304 с.
27. Щербаківський Д. Сторінка з української демонології (Вірування про холеру). Науковий збірник за рік 1924 (Записки Українського наукового товариства в Київі). 1925. Т. 19. С. 204–217.
28. Элиаде М. Космос и история. Избранные работы / пер. с франц. и англ. Москва : Прогресс, 1987. 312 с.
29. Яковенко Н. М. Підкоморські книги Правобережної України кінця ХVI – першої половини XVII ст. Книга Київського підкоморського суду (1584–1644) / підгот. до вид. Г. Боряк та ін. ; відп. ред. В. Німчук. Київ : Наукова думка, 1990. С. 5–56.
30. Hnatiuk W. Frycówka. Lud. 1897. T. III. Z. 1. S. 70–71.
31. Kuntz-Stahl A. Volkskundliche Reflexionen zum Thema «Zeit». Ethnologia Europaea: Journal of European Ethnologie. 1986. Vol. 16. Issue. 1. Р. 173–182. DOI : https://doi.org/10.16995/ee.1412.
32. Mitchell J. P. Ritual. Encyclopedia of social and cultural Anthropology. Ed. A. Barnard, J. Spencer. London & New York : Routledge, 2002. Р. 738–742.

Конфлікт інтересів

Автор не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.