Право на ландшафт: наративи з «Великого Лугу Запорозького» в контексті постколоніальної спадщини

Автор

Боса Любов

кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5381-8151

Право на ландшафт: наративи з «Великого Лугу Запорозького» в контексті постколоніальної спадщини

Анотація

Ця екоантропологічна розвідка присвячена аналізу взаємовпливу ландшафту та колективної пам’яті крізь призму фундаментальних наративів про Великий Луг – території, що має глибоке історичне, культурне та екологічне значення для України, а також для європейської спільноти загалом. У дослідженні застосовано історико-екоантропологічний підхід, який поєднує теоретичні засади з аналізом широкого кола джерел: історичних та етнографічних документів, усних свідчень, наукових спостережень.

Виклад побудовано навколо трьох ідентифікованих авторкою ключових наративних мереж, кожна з яких висвітлює різні аспекти взаємодії з ландшафтом. Одна з них розкриває Луг як персоніфікацію «живого ландшафту», наділеного власною агентністю у взаємодії з людською спільнотою. У другій наративній мережі представлено ландшафт як поле владних практик, що призвели до його руйнівного затоплення та стирання ідентичності в 1950–1956 роках під час будівництва Каховської ГЕС. Третя мережа охоплює сучасні аспекти російської імперської політики та екоциду через підрив дамби в червні 2023 року, що спровокувало новий публічний дискурс. У ньому перетинаються численні наративи: від спогадів «живої» історичної пам’яті до експертних прогнозів екологічного відродження та можливої реконструкції Каховського водосховища, актуалізуючи широке обговорення майбутнього цього простору в умовах постійних загроз.

Викладене у статті доводить, що відстоювання Великого Лугу є прагненням реалізувати право українців на пам’ять: осмислити травми колоніального спадку та відновити зв’язок з ландшафтом як носієм ідентичності в епоху деколонізації та російсько-української війни, що триває нині. Отже, аргументується, що наративи й публічний дискурс слугують інструментами для концептуалізації та утвердження «права на ландшафт», яке також інтерпретується як суверенне право самого ландшафту на існування, цілісність і власну динаміку.

Ключові слова

Великий Луг, агентність ландшафту, право на пам’ять, наративи, колоніальний спадок, російсько-українська війна.

Джерела та література

1. БілівненкоС. Селянин-степовик та річкова стихія Дніпра: за матеріалами історико-етнографічних експедицій Запорізького наукового товариства імені Якова Новицького Народна творчість та етнологія. 2017. № 5. С. 12–17. DOI : https://doi.org/10.15407/nte2017.05.012.
2. БондаренкоГ. Поема про море сліз, або Хроніки катастрофи. Олександр Довженко про Каховську ГЕС. Народна творчість та етнологія. 2024. № 4. С. 68–75. DOI : https://doi.org/10.15407/nte2024.04.068.
3. БосаЛ. Етнографічні обсервації воєнного повсякдення населення Південної України: постекспедиційні рефлексії. Народна творчість та етнологія. 2023. № 4. С. 39–51. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2023.04.039.
4. Великий Луг чи Каховське водосховище: сучасне бачення / упоряд.: В.Колодежна, О. Василюк. Чернівці : Друк Арт, 2025. 128 с.
5. Геродот. Історії в дев’яти книгах. Кн.IV. Мельпомена / перекл., прим. А. Білецького. Київ : Наукова думка, 1993. С. 180–228.
6. ДідухЯ. Вплив війни на довкілля… Головні новини України. 06. 04. 2025. https://renews.com.ua/kultura/vpliv-viini-na-dovkillia-akademik-iakiv-didyh-v-interv-u-rbk-ykrayina-pro-naslidki-dlia-prirodi/ (дата звернення 05.06.2025).
7. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. Усна історія / [голов. ред. Г.Скрипник] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2021. 592+VIII с. : іл.
8. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. Народна житлобудівна культура. Екологія та організація середовища проживання / [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, ІМФЕ ім.М. Т. Рильського. Київ, 2020. 944 с.
9. ЖуравльоваА. Образ Дніпра в традиційній культурі козацтва. Народна творчість та етнологія. №2. С. 91–99.
10. Каховське море чи Великий Луг? Два роки по руйнації… Фонд громади міста Херсон «Захист». 31.05.2025. URL : https://zahyst.ks.ua/2025/05/31/kahovske-more-chy-velykyj-lug-dva-roky-po-rujnacziyi-kahovskoyi-ges-ta-hersonskogo-potopu-zvit-za-rezultatamy-socziologichnogo-onlajn-doslidzhennya/ (дата звернення 12.07.025).
11. Коваль-ФучилоІ. Пам’ять про затоплення: творчість Довженка і усні наративи. Народознавчі зошити. 2020. №6 (156). С. 1445–1453. DOI : https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1445.
12. МанюкВ. Великий Луг – величезний «холодильник» для всієї планети… УНІАН інформаційне агентство. 06.06.2024. URL : https://www.unian.ua/society/velikiy-lug-velichezniy-holodilnik-dlya-vsiyeji-planeti-vin-vplivatime-na-klimat-zemli-ekolog-vadim-manyuk-12657741.html/ (дата звернення 12.02.2025).
13. МЭС СССР. Гидроэнергопроект. Главэнергопроект. Украинское отделение. Каховская Гидроэлектростанция на Днепре. Проектное задание № 6. Санитарное обоснование мероприятий по подготовке ложа водохранилища. Харьков, 1951.
14. Скржинська М. Геродот та його історії про Скіфію. Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. Київ : Наукова думка, 2004. Т. 2 : Г–Д. С. 93.
15. СушкоК. Повернення Дніпра. Запоріжжя. Дніпровський металург. 2025. 60 с.
16. IngoldT. The Temporality of the Landscape. World Archaeology. Vol. 25. No. 2. 1993. P. 152–174. DOI : https://doi.org/10.1080/00438243.1993.9980235.
17. LatourB. Reassembling the Social. An Introduction to Actor-Network Theory. Oxford : Oxford University Press, 2009. 301 p.
18. [RID_UA YouTube-канал]. URL : https://www.youtube.com/@RID_UA.

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.