Культурно-антропологічні ракурси мовної репрезентації «іншого» в просторі українсько-російського пограниччя за часів повномасштабної війни

Автор

Литвинчук Наталія

кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0691-9662

Культурно-антропологічні ракурси мовної репрезентації «іншого» в просторі українсько-російського пограниччя за часів повномасштабної війни

Анотація

Пропонована стаття є логічним продовженням міждисциплінарних пошуків авторки, спрямованих на осмислення процесу трансформації міжетнічних взаємин у середовищі українсько-російського пограниччя під час війни. Цього разу до предметного поля дослідження потрапили комунікативні практики мешканців Сумщини та Чернігівщини. Зокрема, мовні маркери, покликані в умовах лихоліття позначати осіб, асоційованих із країною-агресоркою, – офіційні та неофіційні етноніми, алюзії, порівняння, метафори тощо, які змінюють матрицю етнічних стереотипів, увиразнюють ідентичність та утверджують у суспільній свідомості етнокультурний образ «іншого». Загалом до аналізу залучено близько п’ятдесяти різноманітних номінацій, які були зафіксовані в оприлюднених усноісторичних оповідях та свідченнях після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Зібраний на цьому етапі корпус слів і словосполучень систематизовано за визначеними функціонально-смисловими критеріями. Відповідно до розробленої моделі за змістом послідовно осмислено культурно-антропологічні аспекти сучасного побутування усталених етнонімів «москаль» і «кацап»; групу етнономінацій, співзвучних із офіційною українською назвою та російською самоназвою; етнофобізм «рашисти» та інші номени, створені через проведення історичних паралелей; найменування-алюзії на літературні й біблійні персонажі; прізвиська, спродуковані за допомогою різноманітних образних засобів; позначення, що мають міфологічний і символічний відтінок; а також низку назв-характеристик, за допомогою яких оповідачі змальовують ворога, його девіантну поведінку. З’ясовано, що маркери мовної репрезентації «іншого» мають різний ступінь поширення в просторі порубіжжя. За характером їх функціонування, варіативною етимологією та конотативністю стоять сформовані й закріплені досвідом війни уявлення про «свого» та «чужого», які кристалізуватимуть історичну пам’ять та суспільну свідомість, утверджуватимуть етнічні стереотипи.

Ключові слова

російсько-українська війна, пограниччя, етнономінації, ідентифікаційні практики, етностереотипи, іншування.

Джерела та література

1. Бобиренко В. У російського солдата залишилась єдина мотивація. Високий замок. 21.05.2022. URL : https://wz.lviv.ua/blogs/458167-u-rosiiskoho-soldata-zalyshylas-iedyna-motyvatsiia (дата звернення 27.10.2025).
2. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 12. Культура повсякдення часів російсько-української війни / [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України ; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2024. 848 с. URL : https://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/spadshchyna/2024/culture.pdf.
3. За кілометр від кордону: як після окупації живе село на Сумщині + ENG SUB. Слідство.Інфо. 7.08.2022. URL : https://www.youtube.com/watch?v=AZT3Jt55fGM (дата звернення 30.10.2025).
4. «Зруйновані мости» – документальний фільм Суспільного про життя в прикордонних селах Сумщини. Суспільне Документалістика. 29.03.2023. URL : https://www.youtube.com/watch?v=NQiX-8Nv_xo (дата звернення 28.10.2025).
5. ЗСУ вибивають війська РФ із Сумщини | Руїни Тростянця після окупації. Радіо Свобода Україна. 29.03.2022. URL : https://www.youtube.com/watch?v=FMt7iA8ducw&t=36s (дата звернення 29.10.2025).
6. Кузьменко О. Яким є образ «москаля» в українському фольклорі ХХ ст. та які етностереотипні риси росіян досі актуальні? ПЕРЕЛОМ: Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками: у 3 кн. Київ, 2022–2023. Кн. 3 / відпов. ред. В. Смолій ; упоряд. : Г. Боряк, О. Ясь, С. Блашук. Київ : НАН України. Інститут історії України, 2023. С. 438–445. DOI : https://doi.org/10.15407/book6-0017541.
7. Литвинчук Н. Зміна парадигми сусідських взаємин у північно-східному ареалі українсько-російського прикордоння. Народна творчість та етнологія. 2024. № 4. С. 91–99. DOI : https://doi.org/10.15407/nte2024.04.091.
8. Наконечний Є. Украдене ім’я: Чому русини стали українцями. Львів, 2001. 400 с. URL : https://chtyvo.org.ua/authors/Nakonechnyi_Yevhen/Ukradene_imia/.
9. Не було коли їсти сухарі. Життя і смерть в окупованому Тростянці. Подкасти. Російська агресія. Ґрати. 08.04.2022. URL : https://graty.me/podcast/ne-bulo-koli-%d1%97sti-suhari-zhittya-i-smert-v-okupovanomu-trostyanczi/ (дата звернення 23.10.2025).
10. Перехрестя миру і війни Шевченкове під час окупації. Телеканал КСТ. 4.10.2022. URL : https://www.youtube.com/watch?v=1fvMbTDBDPk&t=1235s (дата звернення 28.10.2025).
11. Сільські громади Ічнянщини в умовах воєнного лихоліття 2022 року / упоряд.: О. Кривобок (кер. авт. кол.), О. Крупенко, Є. Страшко. Ніжин : НДУ ім. Миколи Гоголя, 2024. 615 с. URL : http://resource.history.org.ua/item/0018283 (дата звернення 01.11.2025).
12. Стишов О. Розмовні неологізми в сучасній українській мові. Українське мовознавство. 2024. № 1. С. 23–41. DOI : https://doi.org/10.17721/um/54(2024).23-41.
13. Сумщина: Життя в окупації. Tribuna DOC. 07.06.2022. URL : https://www.youtube.com/watch?v=eJoK6fd6ZAU (дата звернення 29.10.2025).
14. Чернігів у війні – 2022: голоси очевидців / кер. О. Шевчук ; наук. ред. С. Маховська ; ред. група : О. Березовська, О. Боряк, О. Васянович, О. Воробєй, К. Литвин, А. Панкова. Чернігів : Десна Поліграф, 2024. 280 с. DOI : https://doi.org/10.52323/2024-1u.
15. Як Сіверщина чинила опір окупації? | 3 серія Деокупації • Ukraїner. Ukraїner W. 27.05.2022. URL : https://www.youtube.com/watch?v=7Zfz0iWhqUM (дата звернення 07.11.2025).
16. Ясь О. Росія як Мордор: фентезійні алюзії у сучасних воєнних наративах. Український історичний журнал. 2023. № 5. С. 5–22. DOI : https://doi.org/10.15407/uhj2023.05.005.

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.