Етнографія на відстані: новий підхід до вивчення особливостей життєдіяльності та аграрних практик міського населення в умовах війни

Автор

Литвинчук Наталія

кандидатка історичних наук, наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0691-9662

Етнографія на відстані: новий підхід до вивчення
особливостей життєдіяльності та аграрних практик міського населення
в умовах війни

Анотація

У статті описано досвід використання методу віддаленої етнографії для дослідження реалій воєнного повсякдення, зокрема господарського життя й аграрних практик у малих містах українсько-російського порубіжжя, яке з початком повномасштабного вторгнення фактично стало прифронтовою зоною. Авторка детально окреслює особливості роботи в полі, що через бойові дії опинилося поза межами фізичної досяжності, відтворює механізм фіксації емпіричних матеріалів та долучення до спільнот і середовища їхньої життєдіяльності в умовах так званої просторової недоступності.

Звернення до відповідної методи зумовлене ситуативними обставинами – окупацією окремих територій, характером бойових дій, руйнуванням транспортної інфраструктури. Відповідно до актуалізованих завдань було розроблено стратегію та дослідницький інструментарій. Вироблений індивідуальний підхід вибору локацій для синхронного й асинхронного вивчення, а також респондентів для онлайн-комунікації ґрунтується передусім на солідному експедиційному запліччі. Опираючись водночас на представлені у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі приклади студіювання певних суспільних явищ на відстані, було визначено основні етапи науково-пошукової роботи, шляхи обсервовування територій, оптимальний час та способи документування усноісторичних свідчень і візуальних матеріалів дистанційно.

Набутий досвід вивчення методом віддаленої етнографії особливостей побутування сільськогосподарських практик у просторі малого міста в часи лихоліття дає підстави вважити ефективним комбінування в процесі дослідження таких прийомів, як проведення за допомогою телефонного зв’язку серії напівструктурованих індивідуальних і парних інтерв’ю, віртуальне спілкування з респондентами в режимі реального часу, обмін фото- та відеоповідомленнями, а також безперервний моніторинг медіаконтенту й соціальних мереж.

Ключові слова

віддалена етнографія, просторова недоступність, воєнне повсякдення, російсько-українська війна, українсько-російське пограниччя.

Джерела та література

1. Полек Т., Саніна Т., Соболь Ю. Вплив пандемії СOVID-19 на щоденні практики дитинства. Київ, 2021. 79 с.
2. Сіренко С. В. Рибальство України другої половини ХІХ – початку ХХІ століття: знаряддя та способи лову, традиції, трансформації : автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.05 (Етнологія) / Національна академія наук України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. Київ, 2015. 22 с.
3. Burrell J. «Through a Screen Darkly»: On Remote, Collaborative Fieldwork in the Digital Age. In Sanjek, Roger and Tratner Susan W.(Eds.). eFieldnotes. The Makings of Anthropology in the Digital World. Philadelphia ; Pennsylvania : University of Pennsylvania Press, 2016. P. 132–153. URL: https://dokumen.pub/efieldnotes-the-makings-of-anthropology-in-the-digital-world-9780812247787.html.
4. Mead M., MetrauxR. (Eds.) The Study of Culture at a Distance. Chicago : The University of Chicago Press, 1953. 480 p.
5. Postill J. Remote Ethnography. Studying Culture from Afar. In Hjorth L., Horst H., Galloway A., end Bell G. (Eds.). The Routledge Companion to Digital Ethnography. New York ; London : Routledge Taylor & Francis Group, 2017. Pp. 61–60. URL: https://www.academia.edu/44417850/Remote_ethnography_studying_culture_from_afar.
6. Yavo-Ayalon, S., Gong, C., Yu, H., Mandel, I., Ju, W. Walkie-Talkie Maps – A Novel Method to Conduct and Visualize Remote Ethnography. International Journal of Qualitative Methods. 2022. Vol. 21. Pp. 1–11. DOI: https://doi.org/10.1177/16094069221115519.